групою яких їх офіційно вважали до 1993 року.
25
Уважається, що назва «Іскітім» походить від етноніма «аскіштім (ашкітім, азкештім)» племінної групи степових тюрків – телеутів, котрі мешкали у цій місцині з XV ст. і в перекладі з тюркського означає «яма» або «чаша».
26
Так до Другої світової війни називали в приватних розмовах Труханів острів.
27
Театр, котрий було засновано 1920 року у Вінниці, довго мандрував із постановками різними містами України. Актори працювали майже задарма, однак із неабияким піднесенням. Це стало приводом переведення франківців 1923 року як Державного театру УРСР до столиці України – Харкова на постійній основі. А потім, улітку 1926-го, театр ім. І. Франка за рішенням уряду перевели до Києва, тоді як із Києва до Харкова переїхав театр «Березіль». З 1926 року театр працює в будівлі колишнього театру Соловцова. У 20–30-х рр. ХІХ ст. серед постановок були шедеври вітчизняної та світової класики: «Весілля Фігаро» П. Бомарше, «Пригоди бравого солдата Швейка» за Я. Гашеком, «Дон Карлос» Ф. Шиллера, «Борис Годунов» О. Пушкіна і, зокрема, «Суєта» І. Карпенка-Карого.
28
У російських письмових джерелах телеути під ім’ям білих калмиків увперше згадуються 1601 року. Ця назва відрізняла тюркомовних степовиків від їх союзників – монголомовних ойратів, яких російські дослідники визначали як чорних калмиків.
29
Річка в Росії, права притока Обі. На ній розташовані селище міського типу Маслянино, міста Іскітим і Бердськ.
30
Назва площі в центрі Москви й однойменна назва кінофільму про молодь, котра починає самостійно жити, ще точно не уявляючи, як це правильніше зробити в реаліях СРСР після ХХ з’їзду партії.