Історія європейської цивілізації. Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка
свої права дочці Ізабеллі Кларі.
Громадянська війна
У 1560 р. помирає Франциск II. Його наступником став брат Карл IX (1550–1574), котрий був ще молодший, тому регентство перейняла мати-королева Катерина Медічі. Вона була розумною й хитрою жінкою, але піддані не дуже її любили, адже вона була іноземкою. Катерина виступає посередником між протиборчими угрупованнями католиків і гугенотів, щоб зберегти владу та захистити монархію. За порадою канцлера Мішеля де Лопіталя, послідовника вчення Еразма та помірного католика, вона намагається домовитись з представниками католиків та гугенотів у Пуассі (9 вересня – 14 жовтня 1561 р.). Практика переговорів, яку Карл безплідно випробував у Німеччині, не дає результатів, оскільки обидві сторони спиралися на сформовану доктрину та інститути. Тому канцлер радить виявити толерантність; згідно із Сен-Жерменським едиктом (17 січня 1562 р.) гугенотам надавалася обмежена свобода віросповідання, яка мала здійснюватися за межами міських стін. Але напруженість залишається сильною. 1 березня 1562 р. група гугенотів була здивована візитом герцога Гіза на релігійне святкування у Вассі (регіон Шампань). Зрештою гугенотів розігнав конвой герцога, що використовував аркебузи. Так розпочалася громадянська війна: з 1562 по 1594 р., з короткими періодами перепочинку, Франція була закривавлена вісьмома релігійними війнами. Цей конфлікт став міжнародним через втручання іспанських військ, посланих на підтримку католиків Філіппом II, котрий хотів керувати Францією, а також британських, швейцарських та німецьких солдатів, споряджених на допомогу гугенотам, які прагнули утвердження Реформації.
Варфоломіївська ніч
Жорстокість та варварство, що виявились у релігійних війнах, засуджено в роботах Мішеля де Монтеня (1533–1592) на початку 1580-х років. Сам Карл IX заплямував себе жорстокою різаниною гугенотів під час Варфоломіївської ночі (23–24 серпня 1572 р.), а після розправи визнав свою відповідальність за скоєне перед парламентом. Потім свободу віросповідання було скасовано по всій країні й зруйновано всі фортеці гугенотів, за винятком Ла-Рошелі.
Важке примирення
У 1573 р. польські посли запропонували корону брату французького короля Генріху Валуа (1551–1589), який її прийняв. З цього моменту Генріх взяв на себе зобов’язання «підтримувати мир між різними релігіями». Було врятовано місто Ла-Рошель, звільнене від облоги Булонським едиктом (липень 1573 р.), що гарантував свободу віросповідання також містам Нім та Монтобан. Після смерті Карла IX навесні 1574 р. його наступником став Генріх, герцог Анжуйський і король Польщі. У Парижі його коронували як Генріха III. Суверен стикнувся з партією політиків, яка прагнула об’єднати кальвіністів і католиків, які вважали, що вони повинні взяти на себе зобов’язання досягти миру, поставивши політичну вірність країні вище за відданість релігійним переконанням. Цю партію очолював амбітний Франсуа де Валуа, герцог Алансон, молодший брат короля, який встановив відносини з гугенотами.