гравці вставали з-за столу?
Доктор Робертс насупився.
– Оце вже важко… дуже важко пригадати. Деспард, здається, відходив узяти ще одну попільничку. А потім брав собі щось випити. Це він вставав ще до мене, бо пам’ятаю, як він запитав мене, чи я хочу чогось випити, а я сказав, що поки ще не готовий.
– А леді?
– Місіс Лоррімер раз підійшла до вогню. Нібито щось порухала там. Мені здається, що вона розмовляла з Шайтаною, але я не впевнений. Я тоді був зосереджений на картах, бо задумав ризиковану гру без козиря.
– А міс Мередіт?
– Вона точно вставала з-за столу принаймні раз. Вона підійшла до мене й заглянула в мої карти – я тоді був її партнером. Потім вона подивилася на карти інших гравців, а тоді пройшлася кімнатою. Я не знаю, що саме вона робила. Я не звертав уваги.
Суперінтендант Баттл запитав задумливим голосом:
– Коли ви грали за столом, ніхто з вас не сидів прямо навпроти каміна?
– Ні, всі були трохи розвернуті вбік. До того ж між нашим столом і каміном був ще великий комод – виконаний у китайському стилі, розкішна річ. Звісно, я розумію, що за таких умов хтось абсолютно спокійно міг би вбити бідолаху. Зрештою, коли ти граєш у бридж, то ти повністю занурюєшся в гру. Ти не роззираєшся на всі боки, не помічаєш, що відбувається навколо. Єдиний, хто міг би це зробити, мав бути тлумаком у той час. У такому разі…
– У такому разі не залишається сумнівів, що вбивцею був тлумак, – сказав поліціянт.
– І все-таки, – зазначив доктор Робертс, – для цього треба було мати сталеві нерви. А що, як хтось із гравців обернувся б у вирішальний момент?
– Так, – погодився Баттл. – Ризик був чималий. Отже, й мотив мав бути дуже вагомим. Хотілося б мені дізнатися про цей мотив, – додав він, безсоромно прикидаючись, наче нічого не знає.
– Гадаю, вам вдасться це зробити, – повів далі Робертс. – Треба буде вивчити якісь його особисті документи і таке інше. Можливо, там буде якась зачіпка.
– Сподіваюся на це, – похмуро відповів суперінтендант.
Він пильним поглядом уп’явся у свого співрозмовника.
– А чи не могли б ви, докторе Робертс, висловити власну думку – як чоловік чоловікові?
– Звісно.
– Хто з трьох підозрюваних міг би бути вбивцею?
Доктор Робертс знизав плечима.
– Тут і думати не треба. Можу одразу сказати, що це Деспард. Це чолов’яга сталевої витримки. Він звик до небезпек, до ситуацій, де потрібно швидко діяти. Він не боїться ризику. Я сумніваюся, що це могла зробити жінка. Для такого необхідно задіяти силу.
– Не так багато, як може здатися. Ось, погляньте на це.
Раптом Баттл, неначе фокусник, видобув звідкись довгий тоненький інструмент з блискучого металу з невеличкою круглою голівкою, прикрашеною дорогоцінним камінням.
Доктор Робертс нахилився вперед, взяв його в руки й оглянув поглядом, сповненим професійного захоплення. Він доторкнувся до гострого вістря і аж присвиснув.
– Оце так інструмент! Оце так річ! Цю крихітку однозначно було створено для вбивств.