позитивних і негативних емоцій, як-от у зворушливих випадках, коли ви плачете від радості чи відчуваєте гордість одночасно з гнівом28, і називаємо це «емоційна складність». Ці змішані емоційні стани допомагають нам уникати різких перепадів, які мають молодші люди, а також краще контролювати свої почуття. Змішані емоції простіше впорядкувати, ніж абсолютно позитивні чи негативні. Ось чому з погляду емоцій, життя породжує лише кращі відчуття. Кращий контроль і більша складність емоцій означають більш насичені повсякденні переживання. Люди з більшою емоційною складністю також мають довший період здоров’я29.
Геронтологи також знають, що з віком ми зберігаємо інтерес до інтимних стосунків і сексу. Наше коло спілкування звужується, але переважно з власної волі. З часом ми формуємо його так, щоб залишити лише найважливіші для себе зв’язки й відсіяти найдокучливіші. Це наповнює наші дні більш позитивними почуттями та знижує стрес. Ми краще розставляємо пріоритети і зосереджуємося на найголовнішому. Можливо, це один зі способів описати мудрість віку.
Ваші намагання уявляти кращу, здоровішу й енергійнішу старість принесуть свої плоди. Леві нагадувала старшим людям про переваги старіння (як-от досвід і гідність), а потім давала їм виконувати стресові завдання. За її даними, вони реагували на стрес спокійніше (з нижчим пульсом і тиском), аніж контрольна група30. Як то кажуть: «Вік – це лише питання ставлення. Якщо не звертати на нього уваги, він не має значення».
Два шляхи
Зупиніться на хвилинку. Уявіть, як би могло виглядати ваше майбутнє, якби ваші теломери вкорочувалися надто швидко, а клітини почали старіти передчасно. Ця вправа покликана зробити передчасне старіння клітин яскравим і реальним для вас. Подумайте про старіння, якого б ви не хотіли зазнати у 40, 50, 60 і 70 років. Чи лякають вас такі сценарії?
• «Я втрачаю гостроту розуму. Слухаючи мене, молодші колеги закочують очі, бо я перескакую з одного на інше і не можу зосередитись».
• «Я не вилажу з ліжка через респіраторні інфекції; здається, я притягую до себе хвороби».
• «Мені важко дихати».
• «У мене постійно терпнуть ноги».
• «Ноги погано мене тримають. Я весь час боюся впасти».
• «Я не маю сил щось робити – лише сиджу на дивані й цілий день дивлюся телевізор».
• «Мені вже набридло чути, як мої діти кажуть: “Чия черга доглядати маму?”»
• «Я не можу подорожувати так, як планував, бо не хочу віддалятися від моїх лікарів».
Ці слова розкривають особливості життя у передчасний період хвороб, якого вам краще уникнути. Ви можете мати батьків чи дідусів із бабусями, які вірили в старий міф, що всі отримують від життя кілька хороших десятиліть, а потім настає час хворіти або й померти.
Ми всі знаємо людей, які дожили до 60 чи 70 й тихенько заявили, що їхнє життя закінчене. Ці добродії натягують рейтузи, сідають у крісло-гойдалку й тупляться в екран, поки хвороби остаточно не візьмуть над ними гору.
Тепер