й не можна спростувати. Партія, наприклад, стверджує, що сьогодні існує десь сорок відсотків письменних дорослих пролів, а до революції письменних було всього п’ятнадцять відсотків. Партія стверджує, що дитяча смертність сьогодні – всього сто шістдесят дітей на тисячу, а до революції було – триста… і так далі. Це щось на зразок одного рівняння з двома невідомими. Дуже може бути, що буквально кожне слово в історичних книжках – навіть те, що сприймаєш як самоочевидне – вигадка. Хто його зна, може, і не було ніколи такого закону, як ПРАВО ПЕРШОЇ НОЧІ, або такого звіра, як капіталіст, або такого головного убору, як циліндр.
Усе розпливається в тумані. Минуле підчищено, підчищення забуте, брехня стала правдою. Тільки одного разу в житті він мав у своєму розпорядженні – ПІСЛЯ однієї події: ось що важливо – так це ясний і недвозначний доказ підробки. Він тримав цей доказ у руках цілих пів хвилини. Було це, здається, 1973 року… словом, у той час, коли він розлучився з Кетрін. Але йшлося про події семи- або восьмирічної давнини.
Почалася ця історія в середині шістдесятих років, у період великих чисток, коли були поголовно винищені справжні вожді революції. До 1970 року в живих не зосталося жодного, окрім Старшого Брата. Усіх викрили як зрадників і контрреволюціонерів. Голдштейн втік і переховувався невідомо де, хтось просто зник, більшість же після гучних процесів, де все зізналися у своїх злочинах, було страчено. Серед останніх, кого спіткала ця доля, були троє: Джонс, Аронсон і Резерфорд. Їх взяли в році шістдесят п’ятому. Зазвичай вони зникли на рік або рік із гаком, і ніхто не знав, живі вони чи ні; але потім їх раптом витягли, щоб вони, як заведено, викрили себе самі. Вони зізналися у зносинах із ворогом (тоді ворогом теж була Євразія), у розтраті громадських фондів, у вбивстві відданих партійців, шпигунстві за керівництвом Старшого Брата, які розпочалися задовго до революції, у шкідницьких актах, що спричинили смерть сотень тисяч людей. Тих, хто зізнався, було помилувано, відновлено в Партії, вони отримали посади, за назвою важливі, а по суті – синекури. Всі троє виступили з довгими покаянними статтями в «Таймс», де розглядали коріння своєї зради й обіцяли спокутувати провину.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.