id="n7">
7
Оноре де Бальзак (1799–1850) – французький письменник. Створив епопею «Людська комедія», що складається з трьох частин: «Етюди про звичаї», «Філософські етюди» й «Аналітичні етюди». Описуючи пороки й чесноти своїх героїв, їхню поведінку в сім’ї та суспільстві, а також розкриваючи їхні характери в повсякденному й світському житті, намалював яскраву картину звичаїв Франції XIX ст.
8
Вінсент Ван-Гог (1853–1890) – голландський живописець, представник постімпресіонізму. Після смерті здобув світову популярність.
9
Парацельс (спр. ім’я Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст фон Гогенгейм; 1493–1541) – лікар, натураліст, філософ. У своїх уявленнях про здоров’я і хвороби людини виходив із існування вищого духовного начала, яке регулює життя людей, отже, лікар повинен лікувати і тіло, і душу, і дух хворого.
10
Спартак (?—71 до н. е.) – вождь найбільшого повстання рабів в Італії в 74–71 рр. до н. е. Уродженець Фракії. Був узятий в полон римлянами під час війни з фракійцями у 80 р. до н. е., проданий в рабство, двічі тікав, схоплений і відданий до гладіаторської школи в м. Капу. Організував змову рабів-гладіаторів й очолив їхнє повстання. Під його керівництвом армія рабів здобула ряд перемог над римськими військами. Загинув у битві з римлянами в Апулії.
11
Омелян Іванович Пугачов (бл. 1742–1775) – керівник найбільшого повстання селян і козаків у Росії в XVIII в. Кілька разів був заарештований і засуджений на заслання до Сибіру. Видавав себе за Петра III. Організував повстання, що охопило Поволжя та Урал. Здобув низку перемог над царськими військами. Зазнав поразки, привезений у залізній клітці до Москви й засуджений до смертної кари – четвертування. Страчений у Москві на Болотній площі 10 січня 1775 р.
12
Мартін Лютер (1483–1546) – німецький мислитель і громадський діяч, засновник протестантизму (лютеранства) в Німеччині. Його знамениті 95 тез, спрямовані проти продажу папських індульгенцій та інших зловживань католицького духовенства, поклали початок реформаторському руху в Німеччині, послужили сигналом до виступу опозиційних сил проти римсько-католицької церкви.
13
Лурд – місто на південному заході Франції в департаменті Верхні Піренеї, відоме своїми мінеральними водами, гротами; був центром паломництва католиків.
14
Фердинанд Зауербрух (1875–1951) – німецький хірург, один із засновників грудної хірургії. Зробив значний внесок у розробку нових методів внутрішньогрудних операцій і лікування туберкульозу легенів, а також у виготовлення й використання нових хірургічних інструментів. Створив протез кисті, керований м’язами («рука Зауербруха»).
15
Альфред Адлер (1870–1937) – австрійський лікар-психіатр і психолог. Спочатку поділяв психоаналітичні ідеї З. Фройда, але пізніше порвав з ним і створив своє власне вчення, що одержало назву індивідуальної психології. Причиною неврозів