шахрай (франц.). – Пер.
16
І їм подібні (італ.). – Пер.
17
«Звільнений Єрусалим» Торквато Тассо і «Вірний Пастир» Гваріні. – Ред.
18
…на його синекуру в Дукса… – в замку графа Вальдштейна Дукса в Богемії Казанова мав місце бібліотекаря.
19
Палімпсест (грец. παλίμψηστον) – стародавній рукопис на пергаменті, з якого змито або зіскоблено початковий текст. – Ред.
20
Король-сонце (франц. roi-soleil) – французький король Людо- вик XIV, який правив Францією з 1643 по 1715 роки. – Ред.
21
Приготування золота (лат.). – Пер.
22
Теофраст (Феофраст) (наст. Ім’я Тіртей, 372—287 до н. Е.) Давньогрецький природодослідник і філософ, один з перших ботаніків давнину. Учень і друг Арістотеля. Створив класифікацію рослин, систематизував накопичені рослини по морфології, географії та медичному використанню.
23
Кельма – інструмент муляра; відшліфована з двох боків трикутна, півкругла або трапецієвидна металева лопатка особливої форми з ручкою. Один із містичних символів масонства. – Ред.
24
Менгс Антон Рафаель (1728—1779) – німецький живописець і теоретик мистецтва. В ідеалізованих творах стверджував доктрини класицизму (фреска «Парнас»).
25
Лейбніц Готфрід Вільгельм (1646—1716) – німецький філософ, математик, фізик, мовознавець. Засновник і президент (з 1700) Берлінського наукового товариства. У дусі раціоналізму розвинув вчення про природжену здатність розуму до пізнання вищих категорій буття і загальних і необхідних істин логіки й математики. Один із засновників диференційованого обчислення.
26
Грильпарцер Франц (1791—1872) – австрійський письменник. У драматургії Грильпарцера романтичні тенденції поєднуються з традиціями веймарського класицизму («Прамати», «Велич і падіння короля Оттокара», «Сон життя» і ін.).
27
Де добре, там батьківщина (лат.). – Пер.
28
Лаццароні (італ. lazzaroni) – бідняк в Італії, що живе випадковим заробітком або жебракує. – Ред.
29
Телеологія (грец. τέλειος «заключний») – філософське вчення, за яким всі процеси є реалізацією наперед визначеної мети. – Ред.
30
Ось і вся мудрість (франц.). – Пер.
31
Боскет – маленький гайок; густі групи дерев в саду або по його кордонах, що висаджуються в декоративних цілях. – Ред.
32
У католицькій і англіканській церквах назва вищих духовних сановників. – Ред.
33
Абеляр П’єр (1079—1143) – відомий філософ, богослов, чиє вчення за життя було двічі засуджено церквою, а «Вступ до теології» підданий спаленню. Полюбив свою ученицю Елоїзу (1101—1164), Абеляр взяв з нею шлюб, який обидва зберігали в таємниці, бо для кар’єри вченого-теолога безшлюбність було обов’язковою умовою. Наполягаючи