А Софія з маркетингу вже пішла. Данський поведінковий дизайн. Як творити зміни у реальному світі
Залежно від вашого погляду, результати дослідження були різними. Для фахівців, зацікавлених у зміні поведінки, результати були багатонадійними. Для громадянина, на якого чекає судова справа, результати тривожніші, тому що є прямий зв’язок між тим, скільки часу пройшло після останньої перерви на обід у судді й імовірністю схвалення УДЗ. Ось і знаменитий графік:
Як ви можете побачити, понад 65 % УДЗ було надано відразу після перерв, і протягом близько 2 годин після них; перед самою перервою УЗД майже не надавалися. Чому? Бо міркування Системи-2 непрості й вимагають розумової енергії, а коли ми втомлюємось і почуваємося виснаженими, пріоритетом стає та поведінка, що вимагає менше організованості й енергії. У ситуації із суддями через такий брак енергії вони обирають легкий варіант і кажуть ні. Дещо узагальнивши, можна зазначити, що коли Система-2 стомлюється, наші рішення починає ухвалювати Система-1. А оскільки Система-1 працює за правилом, що швидкість важливіша за точність, і відсутність розумових зусиль – це краще, ніж коли їх багато, вона часто обирає легший варіант. У наших організаціях це означає, що працівники повертаються до своїх старих звичок і ховаються в статусі кво. У продажах це значить, що клієнт не купує продукт.
Це не єдиний приклад, який демонструє, як судова система нечесно ставиться до людей через психологічну втому. Троє дослідників – Крістофер Барнс, К’юнмін Чо та Крістіано Гуарана – нещодавно показали, що коли судді стомлені, то дають злочинцям більші строки. Як це можна перевірити у реальному світі? Можна їх запитати: ви даєте більші строки, коли стомлені? Так, як і запитати їх, чому вони відмовили на слуханні щодо УДЗ, і очікувати, що вони скажуть: «Бо я був голодний». Звісно, що це абсурд, але це саме той спосіб, у який ми зазвичай досліджуємо людську мотивацію щось робити чи мати певні погляди. Отримавши відповіді Системи-2 на поведінку Системи-1, ми губимось у брехні, виправданнях і непорозуміннях.
Натомість, зрозумівши цю пастку, дослідники вигадали дещо креативне. Їх дослідження базується на «сонному понеділку» – понеділку, що йде відразу за переведенням годинників на літній час, коли ми переводимо годинник на годину вперед у ніч із суботи на неділю. Це означає, що багато людей сплять менше, і цей брак сну триває й після неділі. Дослідження показують, що наступного понеділка ми йдемо на роботу, поспавши в середньому на 40 хвилин, менше ніж минулого понеділка; саме тому «сонний понеділок» є сприятливою датою для визначення того, як судді розглядають строк покарання. Брак сну має помітний ефект. У «сонний понеділок» судді дають покарання приблизно на 5 % довші, ніж у два попередні понеділки. Як зазначили автори дослідження у статті для Harvard Business Review[13], є серйозні підстави вважати, що ті з нас, хто не працює в судах, ще більше піддаються впливу браку сну під час ухвалення рішень.
Виснаження его і торт
І знову повернемося до вас, бо все це пояснює, чому ми часто їмо той торт, коли ментально виснажені.