як-от:
– Доню! Ти куриш? З яких пір?
– З того дня, як чоловік повернувся з відрядження і знайшов у попільничці недокурок…
– Синку! Ти носиш сережку у вусі?! З яких пір?
– З того дня, мамо, як дружина знайшла її в нашому ліжку…
– це все тільки підтверджує думку про непередбачуваність логіки жіночої, яка успішно одягає на себе личину логіки чоловічої і тим майже завжди виграє.
РS. Окремими розділами є «ПРИКОЛИ та ЗАЯВИ від тітки КЛАВИ» і «ПРИКОЛИ та ПРИБАМБАСИ від дядька ОПАНАСА». Це подарунок авторам та читачам від прекрасної прикольної пари солідного подружнього віку, які з’їли удвох не один полумисок логіки подружнього життя.
Отож, будьте логічними: якщо ви придбали цю книгу, – дочитайте її до кінця і смійтеся на здоров’я.
З повагою – Олексій Кононенко.
Житейські історії
Логіка жіноча
Офіціант немов ошпарений окропом підлітає до пещеної жіночки, яка обідає за столиком в ресторані:
– Ваш чоловік помер!
Та продовжує спокійно обідати.
– Ваш чоловік помер! Ви що, не дочули?!
– Чую! Чую! Почекайте, ось я закінчу обідати, тоді ви побачите, яка зі мною буде істерика.
Одна пані за столиком пропонує цигарки своїм товаркам. Ті по черзі відмовляються.
– Дякую, не курю. Запропонуйте господині, – підказує їй сусідка.
– Вона курить…
Чоловіка перестріла циганка і настирно напросилася погадати. Взяла його руку і раптом жахнулася:
– Господи! Тобі жити тільки до ранку! – вигукнула і втекла.
Чоловік приплентався додому, зі сльозами на очах розказав жінці. Побідкався, а потім каже:
– Давай вип’ємо, жінко, і будемо кохатися до ранку!
– Ще чого! Тобі добре, завтра не вставати!
Чоловік і жінка вже досить літнього віку якогось вихідного дня після доброї випивки і вечері з приводу свята відпочивають біля телевізора. Жінка:
– А ти ж мені, чоловіче зраджував! Знаю з ким і знаю коли…
– І ти ж мені зраджувала! Тільки не знаю з ким і коли. Признайся, жінко, життя ж бо майже вже прожили…
– Та всього три разочки…
– Коли? Як?
– Пам’ятаєш, як кандидатську захищав і одного голоса не вистачало?
– Угу…
– А пам’ятаєш, як на директора заводу йшов, а секретар райкому був проти?
– Ага…
Мовчанка.
– А третій раз, жінко?
– Ну… Це вже за часів незалежності… Пам’ятаєш, як у депутати балотувався?
– Так. Ну й що?
– Так тобі ж триста трьох голосів не вистачало!
В ресторані на кухню заходить директор, бачить там біля молодої куховарочки пожежника і до нього:
– А що тут пожежник робить?
– Слідкує, щоб м’ясо не згоріло! – швидко знайшлася куховарка.
Проводжає Іван Настю до хати. Стали біля яблуньки.
– Закурю та піду! – каже Іван.
Покурив. Помовчали.
– Закурю та піду! – каже знову.
Потім ще