руку.
– Закрий очі! – наказав тоді вершник.
Маммедджан закрив очі. Потім вершник сказав:
– Відкрий очі, – і Маммедджан відкрив. – Ось житло злої пері, – показав вершник і зник.
Озирнувся Маммедджан і побачив двері. Увійшов він, і тут пері, що охороняла вхід, намірилася його вбити, але він миттю віддав їй листа. Пері прочитала листа і розсердилася на свою сестру.
– Хіба посилають на смерть такого гарного юнака?! – скрикнула вона.
Потім пері відвела Маммедджана і сховала його в одній з кімнат, наказавши:
– Не їж і не пий, а лягай спати. Якщо спробуєш вийти, щоб поїсти і попити, про тебе дізнаються і нас обох уб'ють.
Настав вечір, пері постелили постіль, приготували усілякої їжі і пішли. Прийшла зла пері та лягла спати. А Маммедджан вийшов, з'їв усю їжу і теж улігся. Вночі зла пері захотіла їсти. Дивиться вона – а їжі-то й немає. Вранці вона хотіла перебити усіх пері, але ті запросили пощади, і цього разу вона їх помилувала. Наступного дня пері знову постелили постіль, приготували їжу і пішли. Зла пері порізала собі палець, посипала його сіллю і уляглася. Вночі Маммедджан вийшов, поїв і хотів було піти, але тут зла пері сказала:
– Підійди поцілуй мене один раз, а потім іди.
Маммедджан підійшов, щоб поцілувати її, а зла пері раптом обняла його і затягнула до себе під ковдру.
Вдень і вночі вони лежали, обнімаючись, а на восьмий день вийшли з кімнати і забажали влаштувати бенкет для всіх пері. Тоді сестра дружини Маммедджана сказала йому:
– Ти прийшов сюди за молитвою, але не подавай виду, що знаєш мене. А коли зла пері сьогодні почне наряджати тебе у різний одяг, ти сиди сумний, не усміхайся. «Що з тобою?» – запитає вона, але ти не говори ні слова, поки вона не поклянеться пророком Сулейманом.
І Маммедджан сидів опустивши голову, точно так, як його навчили, і на всі слова відповідав мовчанкою. Нарешті зла пері сказала:
– Не журись у день мого свята. Клянусь пророком Сулейманом, я виконаю те, що ти бажаєш.
Тоді Маммедджан розказав: так і так, я прийшов за такою-то молитвою.
– Ось ця молитва, але тільки не ходи до хана, навіть коли він кричатиме, що розрубає тебе на шматки. А якщо потрапиш у біду, то спали ось це волосся, і я миттю з'явлюся біля тебе, – сказала зла пері і дала Маммедджанові пасмо свого волосся.
Через кілька днів Маммедджан сказав:
– Я хочу повернутися додому.
Тоді зла пері покликала до себе інших пері і запитала:
– Скільки часу вам треба, щоб дістатися та-кої-то країни і повернутися назад?
– Три години, – відповіли вони.
– Ви брешете! – сказала зла пері і вигнала їх.
Покликала вона інших пері і запитала:
– Скільки часу вам треба, щоб добратися туди й назад?
– Дві години, – відповіли вони.
– Добре, – сказала зла пері і відправила їх.
Пері ці летіли дуже швидко, і кожна з них викроїла п'ять хвилин, щоб провести час з юнаком.
Прийшов Маммедджан до хана і сказав йому:
– Хан-ага, ось молитва, можеш подивитися,