і розказала кумедну історію про батьків, які звернулись до неї по допомогу, через те, що їх син, замість того, щоб як усі діти, кидатись багнюкою, – ліпить з неї різні фігурки. Вона сказала, що це не тільки цілком природно, а й корисно. Вони довго не могли повірити і приводили аргументи, що треба вчитись кидати бруд, щоб у майбутньому влучно добувати плоди. Тоді Марія почала розповідати про розвиток моторики, уяви і в кінець про естетичну цінність виробів.
Останнім аргументом був тунель, вона сказала, що такі речі стали можливі завдяки таким людям як їх син.
Дослухавши, Матрос подякував дівчині за напій, узяв батарею і рушив.
Дорогою він насвистував вигадану мелодію і думав про те, як кепкуватиме з Механіка. Він навмисно не поспішав. У флягу набрав звичайної води, бо хоча й мріяв провчити старого, та все ж поважав його. Вечоріло. Вітерець ставав прохолоднішим. З’явились зірки. Місце, де вони відпочивали, тепер здавалось іншим, як буває, коли повертаєшся з подорожі. Самотньо стояв катер. Він прислухався. Чомусь згадав про дощ. Піднявши голову, він побачив самі зірки і лише клаптики хмар. Вдалось відшукати Сонце. Під ногами хрустіло каміння. Лишились сліди від підошов. Пара їх вела в щілину поміж великих каменів. У раз Матрос подумав про диких звірів, і про всі небезпеки, які зміг пригадати, і що духу заволав.
– Механік!
Та так що луна сколихнула камені.
Механік закінчував дзюрити, струшуючи останні крапельки.
– Чого волаєш? – почувся кволий голос з ущелини.
Повернулись на шатл вони вже втомлені й похмурі.
– Завтра повернення на Землю. – сказав Капітан.
– А як же знахідка? – вимовив Механік, вже ледь тримаючись на ногах.
– У центрі проінформовані. Нас Чекають.
– Ну що за життя. – пожалівся Механік.
На те Капітан витяг з кишені подарунок Шамана, розірвав мотузку і вручив кожному по одному шматку.
Розділ 7
Тим часом
Тим часом на Землі, у високому будинку, у великому місті, стояв чоловік з великим черевом і чорною краваткою. Він мав брата близнюка, і були вони напрочуд схожі. Тільки волосся зачісували у різні боки. Брат сидів у кріслі за столом.
– Як там виробництво мармеладу?
Вони тримали мармеладну фабрику. Брат милувався видом з вікна.
– Треба збільшити експорт. Інакше діла не буде.
– Треба помізкувати.
– Та існує проблема. Люди не хочуть платити податок.
– Що ми можемо вдіяти?
В двері постукали. Увійшов Радник.
– Панове, маю пропозицію, – говорив він, не спиняючись, на ходу.
– Уважно слухаємо.
– Пропоную заборонити відраховувати відсоток за зняття коштів за оплату комунальних послуг та встановити зняття відсотків для відрахування у бюджет, при переведенні коштів за отриманий товар чи послугу, що може кваліфікуватись, як підприємницька діяльність. По-перше, приємніше ділитися одразу. По-друге, відсутність страху перед податковою. Більше підприємців – сильніше економіка. Сильна економіка – легка конкуренція.