Сергій Чернявський

Довідник поліцейського


Скачать книгу

уважно слухати постраждалу особу, нічого не домислювати і не вигадувати. Важливо пам’ятати, що чоловіки та хлопчики також потребують емоційної підтримки! Уникайте зосередження своєї уваги лише на жінках та дівчатах.

      – не пропонувати жодних матеріальних благ;

      – не пропонувати допомогу насильно;

      – пояснити, що допомогу можна при бажанні отримати пізніше.

      Завдання ППД:

      – формувати відчуття безпеки, зв’язку з іншими людьми, спокою і надії;

      – сприяти доступу до соціальної, фізичної та емоційної підтримки;

      – зміцнювати віру в можливість допомогти собі та оточуючим;

      – сформувати у людини розуміння того, що надзвичайна подія, свідком або учасником якої вона була, закінчилась і не становить більше загрози.

      При наданні ППД необхідно дотримуватися таких принципів:

      – захищати безпеку, гідність і права людини (уникати дій, які можуть поставити людину під загрозу травмуючих впливів; намагатися захистити її від повторної фізичної та психологічної травми; звертатися до людини з повагою; допомагати відстоювати її права та отримувати належну підтримку; діяти в інтересах особи, якій допомагаєте);

      – адаптувати свої дії до культурних традицій людей, яким ви надаєте допомогу;

      – бути в курсі інших засобів реагування в надзвичайній ситуації (знати, які заходи реагування вживаються і які є ресурси для надання допомоги; чітко уявляти власні функції та їх межі); берегти себе.

      До оперативних принципів надання першої психологічної допомоги належать:

      1. Дивитися. Коли люди перебувають у стресовому стані, першим корисним кроком буде допомогти їм заспокоїтися, зокрема: знайти безпечне місце; говорити м’яко, повільно та спокійно; підтримувати зоровий контакт: спробувати сісти поруч з людиною або присісти перед нею так, щоб ви були на одному рівні; перевірити умови безпеки.

      Якщо людина панікує чи виглядає дезорієнтованою, намагайтеся заохотити її зосередитися на нетривожних речах у найближчому оточенні. Наприклад, спробуйте привернути її увагу до чогось, що ви бачите або чуєте, приміром, можете прокоментувати звук або навколишні об’єкти.

      2. Слухати. Будьте терплячими і спокійними, коли ви говорите з людиною, котра знаходиться у стресовому стані. Їй може знадобитися деякий час на те, щоб довіритися вам, особливо якщо вона боїться. Важливо: виявити основні потреби постраждалої особи; звертатися до людини з повагою, відповідно до її культури; назватися; слухати, давши людині виговоритися; бути делікатними щодо фізичного контакту; створити елементарні комфортні умови (наприклад, дати води).

      3. Спрямовувати. Допомогти людині емоційно подолати складну ситуацію; надати необхідну інформацію; допомогти зв’язатися з рідними та/або зі службою соціальної підтримки. Якщо в людини виникає відчуття нереальності того, що відбувається, відірваності від оточення, тоді для відновлення контакту з навколишнім середовищем і самовладання попросіть її: упертися ногами в підлогу; допоможіть її поплескати пальцями або кистями рук по своїх колінах; зверніть її увагу