й помаха пташкам привітно:
– До вирію летіти час! —
І жовте листя непомітно
з дерев зриває раз у раз.
Злітає листя. Жовтий килим
Лягає з шурхотом до ніг.
А вже на нього пухом білим
Сідає перший чистий сніг.
Вже зникла дівчина колишня
і молодиці вже нема,
І тільки бродить в білій тиші
бабуся лагідна – Зима.
– Ану, – бабуся дітям каже, —
беріть санчата й ковзанці! —
Сама ж не сяде, не приляже,
бо стільки справ в її руці:
вона вкриває льодом води
усіх ставків, озер та рік,
під сніг ховає в полі сходи,
щоб лютий холод їх не пік;
велить, щоб віхоли гуділи,
хилили все живе до сну…
І все спочине… І зраділо
зустріне дівчинку – Весну!
3. Місяці і дні тижня
Коли моїй старшій дитині виповнилися 4 роки, а меншій – 1,5, я дізналася про адвент-календарі. Чудова ідея того, як наочно показати дитині, скільки часу залишилося до свята. Проте мені було не цікаво зробити разовий варіант з «плюшками» і завданнями. Я хотіла, щоб такий календар можна було використовувати цілий рік. Подумавши, я вирішила пошити разом зі своєю бабусею такий календар.
Ми взяли щільне полотно розміром 70х75 см, усі клаптики, які в нас були, і зробили 31 різнокольорову кишеньку розміром 10х10 см. Пришили їх у 5 рядів. Вийшло в кожному ряду по 7 кишеньок (днів тижня) і в останньому – 3. Поряд із трьома також була пришита велика кишеня розміром 14х34 см.
Я роздрукувала на принтері цифри від 1 до 31 і назви місяців (можна вирізати зі старого календаря на цупкому папері). Усе це наклеїла на картон і обернула скотчем (можна заламінувати).
Як ми ним користуємося:
– коли змінюється сезон, обговорюємо, яка пора року минула (і які місяці там були), а яка йде (з якими місяцями);
– промовляємо, які місяці взагалі ми знаємо;
– який місяць настає, який буде після нього, а який був до нього;
– розвішуємо цифри згідно з календарем (у такий спосіб лічимо до 28—31);
– відзначаємо дні народження або пам’ятні дати (ми використовуємо кольорові закладочки, але можна придумати щось своє – рамочку для цифри, наклейку та ін.) – і це теж частина планування, коли дитина знає про святкування дня народження мами, тата або свого. На запитання «Скільки днів залишилося до мого дня народження?» можна відповісти: «Піди порахуй, скільки циферок залишилося до червоної наліпки!» – і малюк зможе зробити це САМ;
– обговорюємо, які дні тижня знаємо, який день сьогодні/завтра/був учора;
– щовечора знімаємо цифру минулого дня і прибираємо у велику кишеньку.
Тільки не думайте, що все це слід обговорювати одночасно і не чекайте від дитини, що все це вона розповість вам сама.
Звичайно:
– спочатку більше говорить мама (тато);
– видаємо інформацію порційно;
– щоразу намагаємося разом обговорити те, чого дитина ще не засвоїла, і даємо їй можливість самій розповісти