за весь час спілкування з Баррічем, окрім настороги, у мене з’явився жаль до нього.
Розділ 5
Відданість
У деяких королівствах та землях є традиція, згідно з якою хлопчики мають перевагу над дівчатами в питаннях спадку. Але в Шістьох герцогствах так ніколи не робили. Титули успадковували в порядку народження.
Той, хто успадковує титул, повинен розглядати це як господарський обов’язок. Якщо лорд чи леді такі дурні, що вирубують дуже багато лісу, занедбали виноградники чи худобу, люди в герцогстві могли повстати й вимагати Королівської Справедливості. Таке вже траплялося, і кожен аристократ усвідомлює це. Добробут людей належить самим людям, і вони мають право засуджувати герцога, якщо він погано господарює.
Коли власник титулу одружується, то він має про це пам’ятати. Його обранець чи обраниця також повинні мати бажання господарювати. Тому якщо він чи вона володіють нижчим титулом, його варто передати молодшому братові чи сестрі. Аристократ може бути власником лише одного титулу. Іноді це призводило до розбрату. Король Шрюд одружився з леді Дезайр. Якби вона не прийняла його пропозиції, то стала б не королевою, а герцогинею Ферроу. Кажуть, що вона шкодувала про це й переконувала себе, що була б вона герцогинею, то мала би більше влади. Леді Дезайр вийшла за Шрюда, добре знаючи, що була його другою королевою, а від першої в нього є два спадкоємці. Вона ніколи не приховувала свого невдоволення старшими принцами і часто наголошувала на тому, що оскільки вона при народженні займала вище становище, то її син Регал повинен бути ближче до короля, а не його двоє зведених братів. Королева намагалася переконати інших у цьому, обравши ім’я для сина. Але вона зазнала поразки, оскільки більшість сприймала цю хитрість як прояв поганого смаку. Дехто навіть насміхався з неї, називаючи «Внутрішньою королевою», коли вона у стані алкогольного сп’яніння нахабно стверджувала, що має достатньо політичного впливу для об’єднання Ферроу та Тілту в нове королівство, яке зможе повстати проти Шрюда за її наказом. Але більшість сприймала її заяви як наслідок залежності від спиртного і трав. Але до того, як залежність королеви остаточно занапастила її, вона ще більше посилила ворожнечу між Внутрішніми та Прибереженими герцогствами.
Я з нетерпінням очікував на наші нічні заняття з Чейдом. Вони були нерегулярними, і я не міг вловити якоїсь закономірності. Між нашими зустрічами іноді минало кілька тижнів, а іноді він міг смикати мене ночами весь тиждень, і тоді я з труднощами займався своїми денними справами. Це був досить напружений розклад для хлопчика, але я ніколи не скаржився на це і завжди приймав його запрошення. Здається, він ніколи не думав, що наші нічні заняття досить-таки важкі для мене. Чейд сам вів нічний триб життя, тому для нього було цілком природно навчати мене вночі. А його уроки якимось дивним чином були ніби створені саме для темних годин доби.
Уроки були досить різноманітними. Один вечір ми могли провести, ретельно вивчаючи картинки у великому травнику Чейда, а завданням було зібрати шість зразків трав, які збігалися