стали гнучкішими фізичні та ідеологічні кордони, технологія допомогла нам фактично усунути усі межі та ще більше посилити ефект глобалізації світу. Раніше Схід рухався до Заходу. Зараз усі рухаються до всіх. З одного боку, поява Мережі знизила бар’єр доступу фактично до всіх ринків та знизила майже до нуля вартість пошуку постачальників. З іншого – розширення доступу до інформації та знань набирає не бачених досі обертів. Мережа Інтернет стала трампліном для інформаційної галузі, «де успіх залежить від отримання, розпоряджання та використання знань у конкретній сфері», за визначенням «Financial Times» (lexicon.ft.com).
Утім, я не обмежував би це визначення тільки «конкретною сферою». Успіх залежить від розпоряджання знаннями у будь-якій сфері і, що важливіше, коли ви в Мережі, будь-де і будь-коли.
Глобальний зв’язок: трамплін
Озираючись назад на ті три події, зосереджені в межах кількох місяців у 1990 році, я й досі вбачаю в них поворотний момент для не баченої досі швидкості налагодження глобального зв’язку. Будь-де і будь-коли – вибір виходить на перший план.
Дейв Еванс[14], футуролог із компанії «Cisco» (cisco.com) – до речі, чарівна назва посади, скажу я вам, – передбачає, що надалі технологічна та інформаційна галузі зростатимуть у геометричній прогресії. Згідно з його твердженнями, це приведе до дедалі більшої швидкості впровадження інновацій. Він називає це технологічною лавиною – а ще її можна назвати хвилею. Існує тільки дві альтернативи – осідлати хвилю чи бути похованим під нею. Еванс зазначає, що сьогодні обсяг інформації подвоюється кожні одинадцять годин, однак уже менше ніж за десять років він подвоюватиметься кожні одинадцять секунд. V Зі зростанням обсягу даних та зі спадом цін до Мережі підключатиметься дедалі більше людей, які у такий спосіб діставатимуть чудову можливість здобути кращу освіту. Інновації стануть звичним елементом усіх сфер нашого життя.
Отже, глобальний зв’язок стає трампліном для змін. Стирання кордонів створює умови для взаємодії більшої кількості країн, культур та ментальностей. Глобальний зв’язок також допомагає нам зводити мости над колишніми лініями розмежування, оскільки нові технології роблять інформацію доступною будь-кому і майже будь-де. Я вже декілька років працюю з постачальниками послуг із Аргентини, Бразилії, Туреччини та Індії. Я розумію, що вони працюють швидше, дешевше та зазвичай надійніше, ніж європейські постачальники. Тож чому мені цим не скористатися?
Але хто насправді під’єднаний? Хто в Мережі? Відповідь не менш цікава, ніж запитання. Простежуючи використання Інтернету в світі, я з’ясував, що 2,4 млрд людей – приблизно 34,3 % населення світу – були під’єднані. 44,8 % цих людей були з країн Азії, 21,5 % – з європейських країн, 11,4 % із Північної Америки, 10,6 % – із Латинської Америки, 3,7 % – із Близького Сходу і 1 % – з Австралії. Повторюся, серед усіх користувачів Інтернету користувачі з європейських країн складають лише 21,5 %, а з Північної Америки – 11,4 %.
Безперечно, провідні позиції країн Азії відображають те, як багато людей проживає на цьому