і ми називали його «новим серцем Таллінна». Саме тут мало відродитися старе в новому образі. Ротерманн був створений в царські часи, ще в 1850-ті роки, купцем Крістіаном Ротерманном. Це був торговий дім, навколо якого розташовувався маленький промисловий квартал із соляними й борошняними складами, а ще там займалися виробництвом спирту. Візитівкою кварталу стала цегляна труба, яку було помітно ще здалеку.
Під час окупації Естонії будівлі були націоналізовані й стали потихеньку розвалюватися, як і багато чого іншого. До 1979 року будівлі були в такому жахливому, навіть примарному стані, що Андрій Тарковський зняв у них частину фільму «Сталкер». Ту частину, яка показувала безнадійність. Радянська епоха настільки зруйнувала історичний квартал, що багато будинків (існувала така думка) не підлягали реконструкції. Але вони просто ще не знали Урмаса. А в нього було бачення, як зі старого кварталу за допомогою кращих архітекторів створити такий, куди люди захочуть прийти, щоб провести вільний час, де буде відчуватися життя, а сам квартал стане будинком для креативних людей і всіх, хто цінує якість і стиль. Обов’язково зберегти старе, просто реновірувати і зробити щось нове.
«Цього ніколи не вийде», – говорили навіть оптимісти, бачачи справжні руїни.
«Це ніколи не окупиться», – казали з жахом фінансисти, коли Урмас пояснював своє бачення й говорив, що не буде економити на проєкті Ротерманн.
«Добре», – погодився Урмас, щоб не сперечатися з тими, хто ще не розумів. Він зробить, і тоді вони самі все побачать. «Нехай воно не окупиться, але я маю право зробити щось для душі й для майбутніх поколінь, не економлячи на мрії».
І так поступово будівля за будівлею почали відроджуватися придбані Урмасом більше 70 000 квадратних метрів у центрі Таллінна. Я прийшла в US Invest саме тоді, коли почалася реконструкція першого будинку.
За допомогою місцевих і міжнародних архітекторів кожен будинок почав жити своїм життям і набувати нового образу. За принципом: зберігаючи старе, додати щось архітектурно нове й сучасне. У 2009 році перша будівля потрапила до фіналу архітектурної премії Євросоюзу, трохи згодом наступний будинок одержав головну нагороду Muinsuskaitse як найкраща відреставрована будівля Естонії.
До кінця 2010-го, тобто за 10 років, квартал Ротерманна ожив саме так, як це бачив Урмас, – і в що не вірила більшість. Центральна маленька площа була відновлена, так само як і будинки навколо неї. Принцип був такий: квартал може ожити лише тоді, коли там триває життя. Вдень – це бізнес і магазини, увечері – це ресторани й бари, а вночі – це люди, які прийшли додому, бо живуть на верхніх поверхах. Мешканці вмикають світло, і в кварталі триває маленьке життя. Кожна деталь мала значення: де знаходяться кубики для сидіння, де пішохідний перехід, де реально проходять люди, і що там розташовано.
Поступово Ротерманн став найпопулярнішим центром для оренди офісів IT-компаніями, рекламними агентствами та іншими креативщиками, як і було задумано десять років тому. На офіси черга,