збіг!
Входить Мулей з генеральським жезлом.
Мулей
Падаю до ваших ніг!
Король
Радий я тебе вітати.
Мулей
Хто високості сягає
Неземної, наче я,
І його ясна Зоря,
Донька Сонця там вітає,
Щастя той спізнав сповна.
Дай мені на щастя руку,
Фенікс, наче запоруку
Приязні, якій ціна
Вірність і моє кохання:
Тільки б знати – любиш ти,
І готовий я знести
Будь-які поневіряння.
(Убік.)
Тільки що це?
Фенікс
З чужини
Вісті добрі є?
Мулей
Погані,
(Убік.)
Як усе, що бачу, пані,
Не привиділось мені.
Король
Як похід, кажи скоріше!
Мулей
Звістка смуток принесе,
Адже, зрештою, усе
Нині міниться на гірше.
Король
Все, як є, розповідай,
Непідкупне слово правди
Я умію цінувати.
Сядьте всі. І ти сідай,
Фенікс.
Фенікс
Слухаю.
Король
Готово.
Двір новин од тебе жде.
Мулей
І мовчати, як на те,
Важко і зронити слово.
Із твоїм наказом згідно,
Вийшов я на двох галерах
У відкрите море: мусив
Берберійське узбережжя[11]
Я оглянути – в тім краї
Місто є одне славетне,
Що Елісою, королю,
Звалося в часи далекі.
В Геркулесову протоку[12]
Вхід воно боронить. Сейда —
Ось юдейська назва міста,
Що Сеутою зоветься
По-арабському: це слово
Означає «гожість» – честю
Присягнусь: воно прекрасне —
Місто, вирване у тебе
Із корони, бо накликав
Ти немилість Магомета.[13]
Ображають нашу гордість
Й славу воїнську знамена
Португальські, що тріпочуть
На його високих вежах.
Наче камінь спотикання
Місто це; немов тенета,
Поступ наш воно скувало,
Потьмарило добре ймення
І, Кавказом неприступним[14]
Ставши на шляху твоєму,
Ніл звитяг твоїх спинило,
Що в іспанські ринув землі.
Отже, мав я обдивитись
Всі укріплення ретельно,
Щоб докладно доповісти,
Як зненацька і безпечно
Підійти до стін Сеути
Та й удар завдати врешті
Ворогові. Перемогу
Хай тобі дарує небо
В справі цій, хоча відкласти
Нам її, королю, треба.
Є обставина, що робить
Нині план твій нездійсненним,
Бо тепер на нас чатує
Зовсім інша небезпека:
Військо, що його збирав ти
Для