зустрічаю
нужденної лице
біля відходів хліба
в куточку АВС.
Як жаль її – словами
я вам не оповім.
Дешевини шукає
небога у черствім.
Здригатися від болю
я не перестаю.
Я ледь впізнав у жінці
учительку свою…
ДУМКИ У МІСТІ
Осені парфум —
осені каприз.
Зміна кольорів.
Зміна антреприз.
Мода на бурштин
правильна цілком.
Холодно гірчить
кава з коньяком.
Дзвін волає «Так!..»
Дзвін волає «Ні!..»
Світло жде когось
у нічнім вікні.
Сірий тротуар
хутко йде за ріг.
Вперше там комусь
відтепер поріг.
КАРМЕН
З імли базарного серпанку
явилась, в маєві намист…
Поворожи мені, циганко,
під карт чарівний падолист.
Кажи – як є, і – що настане,
чому не бути вороття.
І – я зцілюсь твоїм обманом,
себе потішу, мов дитя.
Троянда губ, очей бурштини,
спекотних суконь пелюстки…
Кармен з циганської родини —
вогонь на відстані руки.
Нехай пророчо ляжуть карти,
навпіл – щасливе і сумне.
Та знати правду ой не варто…
Мороч, циганочко, мене.
Кепкує з нас юрма довкола.
Ти не зважай, ти – ворожи,
про те – чого не буть ніколи.
Благаю – правди не кажи.
НЕВИПАДКОВИЙ РОЗДУМ
Був чоловік… І – нема.
Так улаштований світ.
Образ вполює пітьма.
Діл розпорошиться слід.
Голос навіки помре.
Зникне думок глибина.
Інколи сумнів бере:
часом життя – не мана?..
ЦВИНТАР
Часом вхрещена межа.
Доль людських – кінцева…
Вічність визнала душа
кожна тут «місцева».
Все назовні – як в житті:
буйний квіт початку…
Жаль, весни не бачать ті,
хто… були спочатку.
ПІД МУРОМ
Там де світ бездушний
зі своїм гламуром —
скам*янів безхатько
від біди під муром.
Повз – чужі парфуми,
і вогні сигнальні.
У борги потрапив
хижі комунальні…
Як буває – мали
здобич пазураті.
Звір у будь-якому
псевдодемократі.
А тому – до зиску
всі шляхи хороші.
У юрмі вже честі
не знайти й за гроші…
Прихистив безхатька
мур, і бліда хмара.
Жах коли людина
між людей – примара…
ОСНОВНИЙ ІНСТИНКТ
Заперечити – ну як:
нами вигода керує.
Друзів вибрала. Відтак
інші зносини мурує.
Ми