одна
із
святих
ідей
Не буде
бомбою
чи даром,
Не буде
жити
для людей.
Нехай
не згоден
ти зі мною,
Не згоден зараз,
буде ще.
Але
все ж
одній
стороною —
Ми
революцією
є.
І ще
нам треба
набирати
До свого
табору
людей.
Усіх,
хто не
здоволен владой
Хоч росіянин,
хоч єврей.
Ти ж знаєш
що у Придністров'ї
Бік обіч
воювали
ми
З кацапами,
проти Молдови
Для української
землі.
Братів в
політиці немає —
Є
особистий
інтерес.
І друг
нам ворогом буває
І ворог
другом буде десь.
Усі
хто будуть
за країну,
Для нас
складають ланцюги
Із капіталу
і людини,
А на вершині
будем ми.
Та підем – у
Європу, НАТО
Союзи
величезних справ.
Грошей та обрій
де багато
Для різних
смачних
бізнес-страв.
Усю історію
країна
Між них
розділена була:
Москви
брала
нас темна сила,
Європи
розкіш та діла.
Але тепер
ми вибір
статський
Свій
зробимо,
та назавжди
Він буде —
не Переяславський
Європи
він
ситі́
вогні[64]»
«Напевно я
все зрозумію[65]» —
Вспотел
измученно Тарас.
»Є
твої
наміри
і мрії
Мої
скликають разом
нас.
Але скажи
мені,
чому так,
Чому
під ко́гось
треба йти?
Під цю Європу,
скоро смута
Там буде
з Шпенглера
руки.
Під цю
ординськую Росію,
Що статус
нашої Русі
Собі же вкрала,
іга хвиля
Чекає розпад
їх усіх.
Я згоден,
треба вербувати
Персону кожну,
що встає
За Україну
постояти,
Щоб не було,
бо намір є
У росіян,
у белорусів,
Що нашу мову
вчать,
ллють жах
Проти
загарбницьких
улусів,
Таких нам треба
в спільний шлях.
Чому ж
від ядерної зброї,
За слово добре
здихались?
Обман