Леся Українка

Кращі твори (збірник)


Скачать книгу

то, дівчино, отой Месія?

      Поки преторіанець і слуга слухають Міріам, Старий галілеянин ховається між людьми.

      Міріам А той, що ви недавно розп’яли,

      ви знаєте, він цар був іудейський.

      Тепер він знов по всій країні піде,

      бо він воскрес, воскрес у новій славі!

      Нехай там стережуться цар, і цезар,

      і весь синедріон, пекельна рада!

      Преторіанець (хапає її за руки, киває на слугу)

      А дай шнурка, ми спутаємо кізку,

      щоб не брикала дуже.

      Міріам Що? в’язати?

      (Зручно нахиляється, бере камінь і пускає в голову слузі.)

      Хоч одного, та все ж покарбувала!

      Її знов хапають за руки, скручують і в’яжуть. Слуга одною рукою обтирає кров, а другою помагає в’язати Міріам.

      Міріам Хотіла б я всю вашу кров пролити,

      віддячити за жертву!

      Преторіанець

      Що ж та жертва,

      коли ви кажете, що він воскрес?

      Міріам Так що ж? Хіба минає все минуле?

      Він пережив три вічності в три ночі,

      прийняв три смерті. Чи тепер, воскресши,

      забуде він страждання, зраду, смерть?

      Простити може, а забути – ні!

      О, будьте прокляті!

      Слуга Хто?

      Міріам Всі ви! Цезар,

      синедріон, і цар, і весь народ!

      Тим часом на майдані гурти потайних прихильників Месії зникли, а надбігла юрба іудеїв, фарисеїв та саддукеїв, почувши гомін на майдані.

      Слуга (кричить до народу)

      Гей, слухайте, вона нас проклинає!

      Голоси з юрби

      Що? Що тут? Хто ся жінка? Що їй треба?

      За що її зв’язали? Зрада? Змова?

      Міріам Я проклинаю вас прокльоном крові!

      Слуга Що суджено кленучому?

      Голоси в юрбі

      Каміння.

      Люди набирають каміння і з диким ревом кидають на Міріам.

      Міріам Месіє! коли ти пролив за мене…

      хоч краплю крові дарма… я тепер

      за тебе віддаю… життя… і кров…

      і душу… все даремне!.. Не за щастя…

      не за небесне царство… ні… з любові!

      (Падає під градом каміння.)

18/І 1901 р.

      Кассандра

Драматична поемаДІЯЧІ

      Кассандра – дочка троянського царя Пріама, пророчиця, жриця Аполлона.

      Поліксена – її сестра, молода дівчина.

      Деїфоб – її найстарший брат, ватаг військовий.

      Гелен – другий її брат, віщун і жрець.

      Паріс – наймолодший брат Кассандри.

      Гелена – жінка спартанського царя Менелая, що втекла з Парісом у Трою.

      Андромаха – жінка Гектора, брата Кассандри.

      Левке, Хрізе, Айтра, Клімена, Креуза – рабині Андромахи.

      Стара рабиня Поліксенина.

      Долон – молодий троянець, колишній наречений Кассандри.

      Ономай – цар лідійський, що сватає Кассандру.

      1, 2, 3, 4‑й вартові – сторожа міста Іліона в Трої.

      Флейтист.

      Кітарист.

      Сінон – еллін, шпигун.

      Агамемнон Атрід – цар аргоський, найстарший ватаг ахейського війська.

      Mенелай Атрід –