буде операція типу «вдарив і втік», – запевнила його Сюзанна. – Як тільки «слідопит» знайде його адресу, він безслідно зникне, самознищиться. І напарник Енсея Танкадо ніколи не дізнається, що ми його вирахували.
– Дякую, – втомлено кивнув бос.
Сюзанна приязно всміхнулася. Її завжди дивувала здатність цього чоловіка зберігати спокій навіть перед лицем катастрофи. Вона була переконана, що саме ця риса характеру стала визначальною в кар’єрі Стретмора й піднесла його до вищого ешелону влади.
Рушаючи до дверей, Сюзанна затримала погляд на «Транскоді». Вона й досі не могла прийняти думку про реальне існування незламного алгоритму. І молила Бога, щоб вони вчасно знайшли адресу Північної Дакоти.
– Не баріться, – гукнув їй Стретмор – і до ночі встигнете поїхати до «Туманних гір».
Сюзанна заклякла. Вона чудово пам’ятала, що не говорила Стретмору про свою подорож ані слова. «Невже АНБ прослуховує мій телефон?»
Стретмор винувато всміхнувся.
– Це Девід розповів мені сьогодні вранці про ваші плани. Сказав, що вас роздратує необхідність їх відкласти.
Сюзанна розгубилася.
– Ви розмовляли з Девідом сьогодні вранці?!
– Ну аякже. – Схоже, Сюзаннина реакція дещо спантеличила Стретмора. – Мені довелося інструктувати його.
– Інструктувати? – невдоволено спитала Сюзанна. – Для чого?
– Для його поїздки. Я послав Девіда до Іспанії.
Розділ 11
«Іспанія. Я послав Девіда до Іспанії».
Слова боса вкололи її, як осине жало.
– Девід в Іспанії? – недовірливо перепитала вона. – Ви послали його до Іспанії?! – У її голосі бриніли гнівні нотки. – Але навіщо?
Стретмор був приголомшений. Він не звик до того, щоб на нього кричали, навіть керівник шифрувального відділу його організації, і сконфужено дивився на Сюзанну. А та вся напружилася, наче тигриця, що захищає своє дитинча.
– Сюзанно, – почав він. – Ви ж говорили з ним? Девід усе вам пояснив?
Та вона була надто шокована.
«Іспанія? Ось чому Девід відклав нашу поїздку до “Кам’яної садиби”?»
– Сьогодні вранці я послав за ним авто. Він сказав, що зателефонує вам перед виїздом. Вибачте, я гадав, що…
– А навіщо вам було посилати Девіда до Іспанії?
Стретмор помовчав, промовисто устромивши погляд в обличчя керівника шифрувального відділу. А потім пояснив:
– Для того, щоб забрати другий пароль.
– Який це другий пароль?
– Той, що був у Танкадо.
Сюзанна розгубилася.
– Про що ви кажете?
Стретмор тяжко зітхнув.
– Цілком очевидно, що Танкадо на час смерті мав при собі копію пароля. І я не хотів би, щоб той пароль безконтрольно валявся собі в севільському морзі.
– І тому ви послали Девіда Бекера? – Сюзанна була більш ніж шокована. Усе довкола втратило свій сенс. – Але ж Девід не