за десять хвилин до кінця гри, отримавши травму, поле залишив Анджело Сормані. Хоч як обурювалися 102 000 вболівальників на стадіоні в Лужниках, навіть після цього радянська збірна не побігла вперед і воліла контролювати м’яч, подовгу розігруючи його на своїй половині. До честі футболістів, слід визнати: вони чітко виконали тренерську установку, а сам матч виграли всуху.
Щоб пробитися до чвертьфіналу, тренер італійської збірної Едмондо Фаббрі пішов на величезні кадрові заміни, увівши до складу відразу п’ятьох молодих виконавців. На полі не знайшлося місця навіть найдосвідченішим Негрі і Мальдіні. Не залишився у боргу і його радянський колега, в черговий раз здивував шанувальників футболу і фахівців. Бєсков, незважаючи на тиск з боку спортивного комітету, повернув до збірної Лева Яшина, а також замінив кращого бомбардира збірної Понєдєльніка на молодого Геннадія Гусарова. Як показала гра у відповідь на «Стадіо Олімпіко», саме ці двоє зробили найбільший внесок у римський успіх збірної СРСР.
Насправді, можна було б з упевненістю сказати, що цей матч став бенефісом Яшина. З самого початку гри на ворота збірної СРСР пішов шалений ураган атак, але здавалося, що забити Яшину просто неможливо. Парадоксальним чином після ударів з усіх дистанцій м’яч летів саме туди, де знаходився «Чорний Павук». У середині тайму Анджело Доменгіні бив напевно з 5 метрів, але і такий удар італійця Яшин перевів на кутовий. А на 33-й хвилині своє слово сказав Гусаров: Численко, накрутивши з півдюжини фінтів, витягнув зі штрафної Факетті і віддав передачу динамівцю, який набрав хід. Той виграв забіг у Траппатоні і пробив точно в ціль з лінії воротарської. Трибуни, які до цього шаленіли, женучи вперед свою команду, видихнули і завмерли. Навіть ті, хто відчайдушно вірили в перемогу, зрозуміли, що тепер, швидше за все, вони збірну Італії в подальших стадіях турніру не побачать.
«Добив» італійських уболівальників той-таки Яшин. На 57-й хвилині господарі отримали право на пенальті – проти Джакомо Булгареллі сфолив Альберт Шестерньов. Перед пробиттям сталася невелика заминка: ніхто з італійців не хотів підходити до «точки». Вибір капітана команди Сальваторі припав на молодого ще Алессандро Маццолу, який приречено підійшов до м’яча і вдарив, аби не схибити. Посланий низом м’яч Яшин піймав намертво! Стан всієї футбольної Італії висловив сам Маццола – він закрив обличчя руками і впав на коліна, опустивши голову.
До кінця гри італійці, швидше за інерцією, ніж з розрахунком на підсумкову перемогу (навіть для перегравання їм потрібно було забити три голи) продовжували йти вперед, але Яшин ще двічі витягав точні удари нападників «Скуадри адзурри» в акробатичних стрибках. Престиж італійського футболу підтримав Джанні Рівера, за 20 секунд до фінального свистка використавши невдалий відскок м’яча від Віктора Шустікова.
1/8 фіналу, крім описаного напруженого протистояння радянської дружини з італійцями, ознаменувалася цілою серією дивовижних поєдинків,