підземелля
Надходить осінь. Чудова і таємнича пора.
Ви переживаєте справжню трагедію: в підвалі з невідомих причин сталася дика пожежа, у полум’ї якої знайшов вічний спокій реліктовий електроорган «Мікі». Ця сумна звістка пройшлася ножем по серцю, адже ви саме зараз вирішили починати підготовку до запису першого великого альбому. Пояснень таємничій пожежі ви не знаходите – може, вогонь спалахнув випадково, а може, хтось підпалив вашу резиденцію навмисно, бо жителі будинку вже неодноразово писали на вас скарги до міліції. Хай там як, відтепер перебувати у підвалі неможливо і навіть небезпечно. Ви знову залишилися без постійної бази.
А ще за кілька днів ваш андеґраунд затопило водою: у підвалі прорвало каналізацію. Шляху в підземелля тепер не було вже остаточно. Ви змушені знову повертатися на квартиру до Шурика. Але андеґраунд на тому не скінчився. Все тільки починалось…
Альбом
Злодєй з Хетом притягли два ящики «Славіка». Шурик позносив якусь закусь з холодильника, ви з Колею і басистом Урфіном обладнали одну з кімнат Шурикової квартири під «студію», де і мав відбутися історичний запис вашого першого серйозного альбому. Шурику залишалося гуляти «на волі» всього кілька днів: його ось-ось повинні були забрати до армії. Тому часу у вас обмаль, ви поспішаєте.
Розпивши кілька пляшок міцного вина, ви почали запис. Пісень за цей час накопичилося вже багатенько, навіть на цілий подвійний альбом. Першою в ньому, ясна річ, мусить стояти студійна пісня «Діти підвалів». А далі…
А далі ви почали писатися вживу, виснажливо і самозречено граючи кожну пісню по кілька десятків разів, бо комусь з вас постійно щось не подобалося. Шурик і ти по черзі виконуєте свої пісні, вибравши для альбомної версії тільки найкращі композиції. Деякі доводиться писати по кілька годин поспіль, бо хтось з музикантів обов’язково налажає в якомусь складному місці. Три акустичні гітари, бас, барабани, флейта, скрипка – альбом виходить насиченим і різноплановим.
Після восьмої пісні вирішуєте трохи відпочити і розходитеся по домівках на обід. А коли через годину ви знову збираєтесь у Шурика, вас очікує неприємний сюрприз: тільки-но подзвонив Коля і попередив, що він більше не прийде. Начебто його не пускають з дому батьки, у нього болить голова, і взагалі – купа різних інших справ. Ви шоковані, бо флейта у вашому саунді несе одне з основних, концептуальних навантажень, як в музиці, так і в ідеології групи. Ти береш справу на себе, і півгодини розмовляєш з дизертиром телефоном. Та на Колю не діє нічого – ні прохання, ні вмовляння, ні навіть погрози. Він навідріз відмовляється приходити. Що його робити? Ви у паніці.
Ти, мабуть, злий на Колю найбільше – тепер тобі терміново доводиться перекладати його соло-партії на скрипку, а це відбирає доволі багато часу. Та все-таки, відсьорбуючи з пляшки чарівного «Славіка» і подумки лаючи Колю за безвідповідальність, ти впорався з цим складним завданням за кілька годин, і невдовзі ви продовжили запис.
Два