Тобі спадає на думку ідея зробити з Африки бас-гітариста, тим більше що він вже має музичний досвід – колись був перкусіоністом у групі «Абзац». Ваші басисти – Урфін, Столяр – надовго не затримувалися, тому ця посада вже кілька місяців залишалася вакантною.
Африці, якого насправді звуть Денисом, ця пропозиція також подобається, він миттєво хапає бас-гітару і вже за кілька хвилин підбирає чудову басову партію на пісню «Херувим». Хет, Фатєр і Злодєй зовсім не проти басмена Африки, навпаки – всі вони його поважають вже з перших хвилин знайомства, до того ж Африка має в запасі кілька власних божевільних ідей щодо вашої групи. Він впевнено вливається в команду, наче грав у ній завжди.
Окрилений успіхом першої спільної композиції «Херувим», Африка тепер вже і сам пише мелодії, котрі одразу стають вашими хітами. Ти радієш: він майже повністю забув про нав’язливу ідею суїциду, яка раніше переслідувала його трохи не щодня. Тепер він поглинений творчістю в команді, він наче світиться ізсередини, він знову ожив. Ти відчуваєш, що група отримала свіжу киплячу кров, і тепер у вас попереду багато цікавої спільної творчості. Ти радієш, що врятував друга…
Африка
Вулиці студентського містечка раптово спорожніли, бо почалося навчання. Лише ви троє – ти, Африка і Фатєр – опинилися біля відкритого кафе з вмурованими в асфальт столиками.
Африка кладе на камінний стіл свою бас-гітару, на якій ви й утворюєте похідну «поляну» – пляшка горілки і кілька домашніх бутербродів, що їх завбачливо вкинула до синового «бега» Колина мати. Весняний пронизливий вітер постійно розшвирює пластикові стаканчики, тому доводиться пити у пришвидченому темпі. Ви з Африкою вже закінчили свою першу зміну, а от у Колі навчання розпочинається тільки по обіді. Пляшка швидко порожніє, майже не залишивши по собі й сліду. Проте Коля відмовляється продовжувати далі і, загрозливо похитуючись, героїчно йде на пари.
«Та-а-ак, – задумливо промовляє Африка, повертаючись на ґанок другого корпусу. – Потрібно щось терміново вирішувати, адже попереду в нас ще цілий день. То де ж наш фан-клуб у спідницях?» Африка нахабно стріляє цигарку в якоїсь нафарбованої білявки і голосно сміється від щойно розказаного кимось анекдота.
На великій перерві вам справді пощастило – ви раптово зустрічаєте Марину, вже відому в місті поетку. Марина – пухка і балакуча особиста фанатка Африки – теж пише пісні, теж пробує грати на гітарі, теж слухає рок, теж намагається жити вільним життям. Але суворі батьки вже визначили життєвий шлях своєї доньки, і тепер Марина на вагу золота цінує кожну можливість вирватися за межі наміченого батьками простору. Вона пропонує поїхати до неї на острів – батьків якраз немає вдома і найближчими днями не планується. Невдовзі компанія обростає ще кількома привабливими студентками, так що ви з Африкою у такому красивому оточенні почуваєте себе вельми добре. Дівчата купують усього, що потрібно для веселого фак-сейшну, як називає такі заходи Коля, і загін вирушає