за три дні разом з твоїми капіталами. Не затвердиш – з’явиться формальний привід для твоєї відставки, і дехто – не називаймо його імені – цим приводом неодмінно скористається!
Яскраво-фіолетовим висвітилося в додатковому вікні:
«Це твої фокуси, га, Міністре?!»
– Добродії, – проскрипів Канцлер, – з протоколу видно, що пан Варяг не бот, а повноправний член Асамблеї, а отже, ми повинні голосувати за внесену пропозицію… Лорд Блазень, прошу вас, ведіть голосування!
З Канцлером було домовлено напередодні.
Шляхетне Блазневе лице не відбивало жодних емоцій. Арсен багато віддав би, щоб подивитися на нього в реалі: що він робить? Бігає по кабінету? Курить, матюкається, стукає кулаком по столу? Чи, добре пануючи над собою, так само відчужено дивиться в монітор, як його віртуальний персонаж – у зал притихлої Асамблеї?
Почалося голосування. Люди Квіні скинули руки однаковим жестом, їх підтримали люди Канцлера, потім, дивлячись на більшість, підтягли свої голоси незалежні малоземельні лицарі. Арсен бачив, як піднімаються руки, і в душі у нього здіймалася гаряча хвиля: це перемога. Це блискуча, гарна, ох яка бажана перемога; Блазень закінчився, не встигши початися. Міністр знову святкує тріумф. Ну, лічіть голоси!
– Ухвалено, – проголосив Блазень. І уважно подивився на Варяга.
Менше половини присутніх уловили суть маневру, одначе гру відчули всі. Коли з’явився на світ указ, який першим належало затвердити новому Лордові Асамблеї, високі збори вибухнули, наче мурашник, у який кинули гранату.
«Це маячня!»
«Що за дурня!»
«Голосувати!»
«Нехай підписує!»
Із сектора, де сиділи лицарі з великими маєтками, не долинало жодної репліки. Йшла внутрікланова, закрита нарада.
«Спритно, Міністре».
Особисте повідомлення без підпису. Від кого? Сам Темний Блазень?
«…Але це тобі так не минеться».
Міністр на екрані елегантно вклонився в бік новообраного Лорда Асамблеї. Арсен за монітором розреготався, його сміх дико пролунав під низьким склепінням напівпідвалу. Була вже глибока ніч, хлопець-адмін дрімав на продавленому диванчику, розповзлися по домах підлітки, і тільки небритий мужик у жовтій куртці обернувся подивитися, чого Арсен сміється.
Арсен кивнув йому, мовляв, усе гаразд, і повернувся до гри.
Асамблея тривала четверту годину. Арсен виснажився вкрай, проте до фінішу прийшов безперечним переможцем. Хоч би хто стояв за Темним Блазнем, найближчим часом цим панам доведеться шукати собі нового ставленика.
Указ про додаткові податки було затверджено. Навмисне грабіжницький, обурливий, образливий указ. Його, звісно, незабаром скасують – великі землевласники не дозволять на собі їздити. Але за тиждень-два, що указ діятиме, скарбниця збере купу «зайвих» грошиків. Вони підуть частково Канцлерові, частково Квіні на її транспортний проект… Цікаво, все-таки, Дід Піхто – її віртуал чи просто союзник?
Пролунав фінальний гонг.