останні потрапили в полон силою їм непідвладною, у той час як курців і тих, хто переїдає, ніхто не змушував набувати цих шкідливих звичок. У їх змозі було виправити становище, а якщо вони не зуміли, то винні самі.
Проте в цілому порівняння вірне. Прихильники читання нотацій поблажливим тоном переконані в нашій дурості. Ми теж вважаємо себе безглуздими, оскільки не гірше за них знаємо, що самі створили собі цю проблему. Проте зовсім безглуздий лише той, хто курить або страждає від зайвої ваги, прекрасно розуміючи, що псує собі життя і не намагається хоч що-небудь змінити. А той, хто робить спроби, – зовсім не безглуздий. Можливо, ви належите якраз до таких людей. Ви вважаєте себе слабовільним? Але яка різниця, що в даному випадку ви й ув’язнений, і тюремник? Єдина причина, через яку ви зазнали невдачі й не вибрались із в’язниці, куди заточили себе самі, – ви просто не знаєте, як із неї втекти.
Будь ви дурнем, ви не читали б зараз цю книгу. Ви читаєте її тому, що відчайдушно прагнете здійснити втечу з тюрми. Якщо говорити зовсім відверто, то в’язниця, в якій тужать курці й власники зайвої ваги, – не їх рук справа. Як я поясню далі, цю темницю звело промивання мізків, народжене західним суспільством. ЛЕГКИЙ СПОСІБ СКИНУТИ ВАГУ вкаже вам дорогу до волі. І як тільки у вас з’явиться ключ від замка,
Чи ставив я перед собою задачу винайти ЛЕГКИЙ СПОСІБ СКИНУТИ ВАГУ? Ні! І так само не прагнув розробити легкий спосіб кинути курити. Навпаки, я дізнався про те, як можна позбавитись нікотинової залежності, коли вже змирився з тим фактом, що ніколи її не позбавлюся. Визнаю, як і в багатьох інших великих відкриттях, головну роль тут зіграло везіння, а не мої таланти і здібності. Тому я розсудив, що якби до проблеми зайвої ваги існувало настільки ж легке рішення, хто-небудь давно винайшов би його. Свій успіх я сприйняв як виграш у лотереї. Якщо виграв одного дня – тобі неймовірно пощастило, але чекати другого виграшу – дурість!
Отже, як я знайшов спосіб стежити за вагою? Багато в чому завдяки природному розвитку тих ідей, які привели до вирішення проблеми куріння. Більшу частину життя я приймав на віру банальні твердження про куріння, сприймаючи їх як аксіому, – наприклад, що курці курять тому, що їм так захотілося, що їм подобається смак тютюну, що куріння – всього лише звичка. Не треба бути Шерлоком Холмсом, щоб розкрити всю абсурдність цих тверджень. Досить всього лише невеликого самоаналізу. Позбавившись віри в нібито достовірні факти і набувши звички ставити під питання все, я виявив, що сумніваюсь в усьому, що пов’язане з курінням, звичками харчування і тому подібним.
Нас піддали промиванню мізків – і суспільство в цілому, й лікарі, й інші люди від медицини, у тому числі й дієтологи. Вони змусили нас повірити в явно абсурдні міфи, що стосуються звичок харчування і в більшості випадків діаметрально протилежні до реальних фактів.
Доктор Брей, автор передмови до цієї книги, спочатку здивувався, дізнавшись, що у мене немає медичної