розширювач. А можливо, вони повели її на огляд до гінеколога, там на білому ліжку вона відвернула обличчя й погодилася на таке приниження. І лежачи з розведеними ногами, дивлячись у порожнечу, вона вирішила знищити мене назавжди. Затискач Келлі. Може вони взяли на аналіз залишки моєї сперми. Ще раз Келлі. Та ні, це неможливо, щоб вона добралася до мене, вона ж нічого про мене не знає, не знає моєї адреси, хто я за фахом. А може, і знає. Коли я пішов до іншої кімнати зателефонувати, вона нишпорила в моїй барсетці, що залишилася на дивані. Обірванка, клята обірванка. Тобі не повірять. Тампони. Я захищатимусь. Казатиму, що це вона навмисно затягнула мене до себе, щоб обікрасти мене, а може, навіть убити. А хіба мені не було страшно, коли я йшов за нею між темних і смердючих стін будинку? Це страх змінив мене так, і, щоб захистити себе від страху, я накинувся на неї. Ізолювати жовчну протоку. «Вона поводила себе підступно, скажу я, завела мене в оману, підсипала наркотиків мені в каву… Так, кава була дивною на смак. У тій халупі тхне отрутою, синьйоре комісаре, заїдьте туди». Кістозний. Нитку. «А може, у тому запорошеному саду закопані трупи. Машини, що їздять шляхопроводом, машини, від яких дрижать шибки у вікнах, шум від них перебиває крики нещасних жертв. Дивно, як я ще залишився живим! Заарештуйте цю відьму». Дренажну трубку. «Злодійко, як ти могла на це зважитись? І ти могла подумати, що знищиш мене? І ти розраховувала, що тобі хтось повірить?» А ось я їй даю ляпасів, її голова з кокосовим волокном захиталася. Повірять мені, не сумнівайся. Поліцейські перепросять, я залишу їм свою візитку. Хірург може завжди знадобитися. Тампони. Той чоловік з темними губами справляє враження людини з хворою печінкою. Він буде великодушним. Я візьму слухавку й зателефоную двом-трьом колегам, щоб вони його повністю оглянули поза чергою, як я це роблю тільки для найближчих друзів. Він мені подякує, схилить голову на знак вдячності, надішле мені пляшечку лікеру разом із календарем зі свого відомства, який я подарую санітарці. Знову перевірити гемостаз. А от ти вийдеш у кайданках, і гнатимуть тебе копняками. Шльондра, злочинниця, така сама, як і квартал, де ти живеш. Ще й грейдер пошлю, щоб він зніс твою халупу. Треба порахувати серветки для лапаротомії[6]. Мої слова проти твоїх. Голкотримач. Подивимося, у кого вийде краще. Нейлонову нитку для шкіряного покрову.
Операцію закінчено. І я знову підвів погляд, у ньому був виклик, було презирство. Поряд із моїм другим асистентом стояв практикант у халаті надто великого розміру, витріщаючись на мене осклянілими очима. Я не помітив, що він там був, він підійшов лише зараз. Очі в нього були, немов у людини, що зробила над собою надто великі зусилля. Можливо, що він намагався лише втриматися на ногах, а можливо, боявся крові. Ідіот.
Я кинув рукавички, вийшов з операційної та попрямував до роздягальні. Я сів на лавку, у вікні можна було побачити сусідній корпус, низькі шибки перед внутрішніми сходами, якими ступають ноги тих, хто спускається