Або дасть лезо Біллі, і той переріже собі горлянку.
За чотири дні до відбуття до Мілліганової камери прийшов сержант Вілліс. Він хотів, щоб Томмі показав йому, в який спосіб позбувається гамівних сорочок.
Томмі зміряв офіцера поглядом. То був худорлявий чоловік, що вже лисів. Залишки сивого волосся обрамляли його смагляве обличчя.
– З якого дива мені це робити? – насуплено запитав Томмі.
– Ти все одно звідси їдеш. А мені, гадаю, ще не запізно вчитися новому.
– Ви завжди добре до мене ставилися, сержанте, – відповів Томмі, – але я не розкриваю своїх секретів направо і наліво.
– Подивися на це з іншого боку, – сказав Вілліс. – Ти можеш урятувати чиєсь життя.
Томмі вже було відвернувся, проте, почувши ці слова, знову зацікавлено поглянув на сержанта.
– Це ж як?
– Я знаю, що ти не божевільний. Але в нас тут є і такі. Ми тримаємо їх у гамівних сорочках для їхньої ж безпеки. Якщо вони вислизнуть, то можуть накласти на себе руки. Якщо ти покажеш, як тобі вдається скидати гамівну сорочку, то ми подбаємо, щоб цього не змогли повторити інші. Ти допоможеш урятувати не одне життя.
Томмі стенув плечима, даючи зрозуміти, що його це не обходить.
Однак наступного дня він усе-таки показав сержанту Віллісу, як примудряється вислизати з гамівної сорочки, а тоді навчив, як її слід надягати, щоб людина нізащо не змогла з неї вивільнитись.
Пізно вночі до Джуді зателефонувала Дороті Тернер.
– З’явилась іще одна, – випалила Тернер.
– Ти про що це?
– Про особистість, яку ми раніше не зустрічали. Це дев’ятнадцятирічна дівчина на ім’я Адалана.
– Господи, – прошепотіла Джуді. – Отже, їх десять.
Дороті описала свої пізні відвідини в’язниці. Коли вона прийшла, Мілліган сидів на підлозі й тихенько квилив про те, як йому бракує любові і ласки. Дороті присіла поруч із ним, втішала його, витирала йому сльози. Адалана розповіла їй, що потайки пише вірші. Вмиваючись слізьми, вона пояснила, що єдина з усіх особистостей може силою думки спровадити будь-кого іншого зі сцени. Досі тільки Артур і Крістін знали про її існування.
Джуді спробувала уявити собі цю сцену: Дороті сидить на підлозі, пригортаючи Міллігана.
– Чому ж вона вирішила заявити про себе саме зараз? – запитала Джуді.
– Адалана звинувачує себе в тому, що втягнула хлопців у халепу, – відповіла Дороті. – Це вона крала час у Рейджена на період зґвалтувань.
– Стривай, до чого ти хилиш?
– Адалана зізналася, що скоїла це, бо їй до нестями хотілось обіймів, ласки і любові.
– Але як Адалана могла…
– Вона лесбійка.
Поклавши слухавку, Джуді ще довго дивилась на телефон. Її чоловік запитав, що це був за дзвінок. Вона відкрила було рота, щоб розповісти, проте тільки похитала головою і вимкнула світло.
Розділ 3
Біллі Міллігана перевели з в’язниці округу Франклін до шпиталю Гардинга вранці 16 березня, на два дні раніше запланованої