він бушівська хитровина?
Чекаєте крові дітей,
Кривавиці хочете, суки,
Щоб нас знов розкидало
Від Сибіру аж до Канади.
Згодом Пилатом вмиєте
Напарфумовані руки,
Як в тридцять третьому вмили,
А ми будем конати.
Ось стратегічна точка,
Ти чуєш мене, Америко.
Зовсім не Малоросія,
Зветься вона – Україна.
Вирвемось ми без вас
Зі свого вічного смерку.
Нас порятують діти.
Дитяча душа невинна…
Є. К. Лазаренку
Що за дивна настала ера
Геолог читає
поетам Превера
Поети дивуються
Преверові вірші
Далеко кращі
принаймні не гірші
Геолог веде нас
на львівські концерти
Людкевича можна
пізнати і вмерти
«Кавказ» тут над Полтвою
Вічна зоря є
Ректор допитливо
нас прозирає
Геолог знайомить поетів
з жінками
Він відкопав їх
Гранив їх роками
Тепер діамантами
нам віддаровує
Носіть на здоров’я
Коли в вас здоров’я є
Ректор веде до митців
у майстерні
Жарти дошкульні
Спічі майстерні
Вальяжність у шармі
пашить в східнякові
Крутість характеру
Магма в закові
Мені він Шашкевича
наче дарує
Підлисся уже наді
мною горує
Вбиває в мені крутія—
доробкевича
Аби був довіку я віку
Шашкевича
Як він схилявся над
душами хворими
Прикутий скабами та ше
й кондуфорами
Навік не поглинутий
хижим тим Молохом
Я знайдений теж тим
великим геологом…
М. Г. Жулинському
Епіграма
Микола Жулинський —
Макогон волинський.
В українській макітрі
При всілякому вітрі
Тре собі мак.
Хай завжди буде так!
А Галя з легкої руки
Пече для всіх маківники.
Щоб головою не поник,
Мені дістався маківник,
І то є добрим знаком,
Доки не сядем маком…
В. О. Яворівському
Епіграма
Історика Яворницького
Бентежило його прізвище
Писане по-російськи:
– Я-вор-ницький!
І він постановив собі:
– Буду без вора!
І в пресі російській
Писався пристійно:
– Эварницкий!
Політика Яворівського
Власне прізвище
не турбує —
На Яворівський округ
Він іде в депутати.
Згодом з Яворівського
полігону
З ракети – трибуни
Верховної Ради
Ракетника Кучму
Щодня запускає в космос…
І.