чином, знищуючи людську плоть обплутану злобою і брехнею, я зможу допомогти їм розвинути свідомість? – здивувався хлопець.
– Людський недолік – бачити і не розуміти, чути і не слухати, – провідник карбував кожне вимовлене слово, намагаючись сфотографувати сказане в пам’яті Олександра. – Вбиваючи зло, засіле в тілі людини, ти звільняєш його дух від тяжкості і полону, що не дає розвиватися свідомості. Після фізичної смерті, його особистість відправиться в, так зване, чистилище, де буде вирішуватися його подальша доля: дати ще один шанс або почати життєвий цикл заново, тобто з пилинки. Одним словом, як убиті, так і ті невинні, які більше не загинуть від їхніх рук, знайдуть в кінцевому підсумку розвиток свідомості. Хто на що заслуговує. І це призведе до того, що ти будеш підвищувати людську свідомість, тим людям, які тебе будуть оточувати. І це допоможе зробити світ кращим для кожного.
– Виходить, що це найкращий спосіб жити, якщо хочеш бути корисним всьому людству?
– Залишається тільки керуватися і знати п’ять категорій поділу людства, – незворушно сказав Велес, – на які поділяється саме людство. Тобі належить з ними працювати, тому важливо запам’ятати їх.
– Так розкажи мені, ти ж мій провідник, а значить, і учитель, – усміхнувся Сашко.
– Охоче. Але для початку я пропоную тобі ознайомитися з, так званим, потойбічним світом, як прийнято називати його у людей, – Велес піднявся на повний зріст, запрошуючи мисливця взяти з нього приклад. – Я покажу тобі місто загиблих людей, чиє життя обірвалося раптово, через навмисні або трагічні задумки Не-людей. Тобі доведеться спілкуватися з невинно убієнними, щоб дізнатися місцезнаходження зла, щоб згодом, його знищити. А я, буду просвіщати тебе і навчати необхідним знанням.
– Значить, я зможу побачити своїх батьків? – зрадів Сашко.
– Ні! – суворо відповів провідник. – Ні в якому разі!
– Але чому? Адже вони теж загинули передчасно! Батько розбився в автокатастрофі, мати померла від інфаркту…
– З ними ти зустрінешся, коли настане твій час! – обірвав Сашка Велес. – Зараз перед тобою стоять інші путі!
Мисливець замовк, вловивши в голосі провідника невдоволення. Вони йшли по головній широкій дорозі, оточеній красивими квітами невідомих сортів і видів. Сашко ніколи не розбирався в кольорах і не розумів їх привабливості, але завжди купував їх матері: до дня народження або у свята, знаючи, що вона дуже любить ці квіткові рослини. Зараз дивлячись на чудову ідилію з квітів, хлопець згадав матінку і подумав, що непогано було б за життя, хоча б раз піднести їй один букет цих прекрасних цвітінь.
– Твоя мати живе в оточенні квітів ще більш красивіших, ніж ті, що ти бачиш, – сказав Велес, і продовжив розмову: – У кожної людини є інстинкти умовні та безумовні. Є звички, розум і інтуїція. І в залежності від того, який з інстинктів домінує більше, він відноситься до певної категорії людства. Наприклад, людина живе за таким інстинктом:
«Хочу грошей, хочу