вдячна моїм клієнтам, які завжди мали мужність кинути виклик своєму життю та змінити його на краще. Упродовж багатьох років вони надихають мене й, даючи можливість із ними попрацювати, дарують мені життя, яке я люблю.
З подякою Джейн, Елейн і Морі Волкер та світлій пам’яті Стелли Сміт.
Передмова
Не знати, чого ви хочете від життя, – це не жарти. Жити без мети – болісне відчуття. Моя перша книга «Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого насправді бажаєш» визначає перемогу як досягнення бажаного та крок за кроком показує, як стати переможцем і створити життя, яке відповідає вашим найзаповітнішим мріям. Однак роками читачі телефонують мені й кажуть: «Мені дуже подобається «Мистецтво мріяти», але я не можу скористатися вашими порадами, оскільки мені важко визначити свою мету. Я просто не знаю, чого хочу».
Мені стало цікаво. У мене виникло бажання з’ясувати, у чому полягала проблема, тому я почала зустрічатися із цими людьми, які не могли зрозуміти, чого хочуть. Я вислухала всі їхні історії, поставила деякі запитання й невдовзі усвідомила, у чому справа, адже щоразу виникала та сама ситуація: усі з цих клієнтів переживали внутрішню боротьбу й навіть про це не здогадувалися.
Їм ніколи не спадало на думку, що в глибині душі вони насправді знали, чого хочуть, але їхні бажання були замасковані певним внутрішнім конфліктом. Усвідомлення цієї проблеми ставало великим сюрпризом – і великим полегшенням. Тепер усе, що нам залишалося зробити, – це скласти програму дій із подолання кожного конфлікту, а розроблення цих програм виявилося на диво легким завданням. Люди прокидалися й починали активно діяти буквально після однієї чи двох зустрічей!
Це було чудово. Я вирішила зібрати всі ці відкриття та стратегії в книзі, щоби кожен, хто потребував допомоги, міг її отримати.
Зараз ви тримаєте цю книгу в руках.
У вас проблеми з досягненням життєвих цілей, тому що ви не знаєте, у чому вони полягають? Повірте, ви не самотні. Ваша проблема досить поширена, і в неї є шляхи розв’язання. Ви впізнаєте себе, читаючи цю книгу. І майже одразу, щойно ви це зробите, навчитеся прийомів, які вам допоможуть. Не дивуйтеся, якщо знайдете себе більш ніж в одному розділі. Прочитайте їх усі. Більшість із нас – складні, багатогранні створіння, і вправа, яка забезпечить ваш успіх, може трапитися в будь-якому з розділів.
Робота із цією книгою буде захопливою, повчальною, іноді трохи болючою й часто дуже смішною. Дізнатися, що справді коїться всередині вас, може бути складно, але це також надихає та дарує величезну втіху.
Ви можете зробити будь-що, якщо тільки знатимете, що саме. І ви ось-ось це з’ясуєте.
Вступ
Мета цієї книги – допомогти вам знайти шлях до гарного життя. І я не маю тут на увазі басейни, розкішні будинки та приватні літаки, якщо тільки це справді не є вашим найбільшим бажанням. Але якщо ви обрали книгу під назвою «Мрій правильно. Як зрозуміти, чого ти насправді бажаєш і як цього досягти», найімовірніше, ви прагнете чогось значно більшого, ніж басейн.
Ви хочете життя, яке будете любити.
Батько моєї подруги дав його влучне визначення: «Гарне життя – це коли ти прокидаєшся вранці й не можеш дочекатися, поки знову не почнеш усе спочатку».
Це сказано про вас? Чи ця ідея гарного життя звучить, мов недосяжний ідеал?
Якщо ви не належите до категорії людей, які щоранку схоплюються з ліжка в радісному очікуванні нового дня, я впевнена, що ви відчайдушно прагнете знайти мету, котра допомогла б вам почуватися, як батько моєї подруги. Ви палко мрієте про роботу, що сповнюватиме вас азартом та енергією. Ви жадаєте знайти місце, що принесе вам успіх та визнання. Альберт Швейцер[1] знайшов своє місце, те саме зробили Ґолда Меїр[2] і той сусідський хлопець, який день і ніч навчався грати на гітарі.
Вони знали, як жити. Вони вірили в те, що робили, усім своїм серцем. Вони були впевнені, що їхня робота важлива.
Підійшовши ближче до людей, які знайшли своє покликання й не бояться втілювати найзаповітніші бажання, ви побачите на їхніх обличчях особливу силу та енергію.
Життя надто коротке, щоб не мати такої цілеспрямованості.
На початку 1980-х два психологи з Гарвардського університету досліджували людей, які вважали себе щасливими. Що ж їх об’єднувало? Гроші? Успіх? Здоров’я? Любов?
Аж ніяк.
У них було лише дві спільні риси: вони напевне знали, чого хочуть, і відчували, що рухаються до бажаної мети.
Саме це робить життя гарним: коли воно має спрямування і ви рухаєтесь до того, що любите.
Підкреслюю: любите.
Я не маю на увазі те, у чому ви вправні. Мені справді байдуже, якими вміннями ви володієте. Коли я була самотньою матір’ю двох маленьких дітей, яка до того ж працювала, знаєте, які вміння я мала? Я могла прибирати в будинку, наче одержима, на ходу стрибати в автобус, тримаючи в руках білизну, забрану