з армії пришов, поліз на п’єч спати. Вночі встає: «Сестри, ви спите?» – «Спимо, а ти чого не спиш?» – «Мене хто-то прогнав: стягує одіяло, вітягує подушку с-под голови. Я облапую – нема нічого. Сплю далі – знов приходить і стягує одіяло. Я догадався».[442]
– «Я даже була дєвчиною, то я… сьо вже не ця хата, та хата згорєла… то я спала, сама на горищі спала. І засну – і тако: подвінься… подвінься… Встаю – нема нікого. То я кажу… пришла в хату, до матері кажу, мама каже: «Е, – ка’, – домовік так. Ти на його мєсці лягла. Ти на його мєсці лягла. І, – каже, – вон тебе так, – каже, – гонив».[443]
Чужого, що ночує в хаті, домовик може уві сні перенести на інше місце: «Домовик якийсь є. Женя Бойкова вийшла другий раз заміж, то чоловіка той домовик десь переносив вночі. Вона просипаєця – а він на канапі чи де. Вона догадалася, шо то домовик. А першого чоловіка не зачіпав. Катя служила в Ґурнічки, вона спала на п’єцу, рано встає – то вже на лавці. «Бабо, шо то таке?» – «Нічо’, нічо’…» (А в неї був він. Кажут, шо вона виносила йому їсти, десь на горище)».[444]
Певний стосунок до наявності в новій хаті домовика мало місце, вибране під забудову.[445] Зокрема, якщо «не на таком місци хата ставіца, шось там таке є» (наприклад, на місці чиєїсь загибелі), то потім у ній брязкає й «бохає» домовик.
На Кременеччині локалізували домовика в зарослях «бузнику» (бузини): «То він може бути скрізь. От в нас є бузник, то кажуть, треба зрубати його, бо він там сидить, домовик, як є його багацько. В хаті – то по горі соваєця».[446] (Водночас на Жовківщині й Кам’янка-Бужчині бузину пов’язували з чортом: «Бзини не мож рухати, бо там лихий сидит».[447] «Дикий базник, казали, шо то не можна його рухати, бо то злого духа».[448]) На Горохівщині як локус домовика визначали дупла старих дерев: «Як є старі дерева, шо є кубло (дупло – В. Г.), то тоже казали, шо він находицця там».[449]
Функції. У більшості випадків обов’язкова присутність домовика в хаті сприймана як позитивна. Він у всьому допомагає своєму господареві, у якого «все ведеться», охороняє господарство:
– «[Він є для того, ] шоб злагода була і добро в домє».[450]
– «Домовік стереже хату»,[451] «це добре, як він є, і хорошéнько да тóхенько»,[452] «помагає господарювати»,[453] «то добре, як є він в хати, – хату вартує».[454]
– «Я чую, все, б[ув]ало, люди говорать стариї, в мене й баба була стара, то вона каже: «Внучка, домовик у кажнíй хати є. Він по хати ходить, він людей оберигає, він у кажнíй хати є». А який він, той домовик?…»[455]
– «Він хати вартує».[456]
– «В кожний хати должен жити свій домовик-охоронець, охранітель. І живе нечистий».[457]
– «Вон не вреднючий, вон у кожнім домі мусить бути в палатах. В кожного хазяїна. То не нечиста сила».[458]
– «Кажуть, шо