так, як Клара ще ніколи не бачила.
– Да, точно, – розплився в усмішці Раян. А далі Раян Топпс і її мати зареготали.
Чи може щось більшим чином позбавити любовну пригоду всього її шарму, ніж той випадок, коли коханець стає довіреною особою матері своєї коханки? Ночі ставали коротшими та темнішими, й Кларі було дедалі важче перестріти Раяна на вулиці перед шкільними воротами, де о третій тридцять після уроків вирував натовп однокашників; тоді посмутніла дівчина самотою пленталася додому і все лиш для того, щоби знову побачити, як її кохання тріскає на маминій кухні всі можливі лакоминки Бовденівського достатку: оселедці, відбивні, курча з рисом та горошком, коржики з цинамоном та кокосове морозиво.
Втім, жваві розмови, котрі Клара чула з порогу, повертаючи ключ у дверях, завжди припинялися, як тільки вона наближалася до кухні. Ніби спіймані на гарячому діти, її мати і Раян одразу ж примовкали, їм ставало незручно, а далі Раян, як правило, вибачався, вставав і йшов геть. А ще вони по-іншому стали на Клару дивитися: з батьківською симпатією, поблажливо; та не лише це – вони почали обговорювати її одяг, бо ж він тепер був більш по-молодіжному яскравий; а Раян – що трапилося з Раяном? – він перестав носити сорочки-поло, уникав Клару в школі, він купив краватку.
Звісно ж, подібно до матері наркомана чи сусіда серійного убивці, Клара про все дізналася останньою. Раніше вона знала про Раяна все – часом більше, ніж він знав про себе сам, – вона була експертом раянознавства. Тепер їй залишалося хіба чути краєм вуха, як дівчатка з порядних ірландських родин перешіптуються, що ці двоє, Клара Бовден та Раян Топпс, більше не зустрічаються – точно, точно вже не зустрічаються, ні, тепер уже більше ні.
Якби Клара зрозуміла, що відбувається, то майже напевне заборонила б собі в це повірити. Якось вона застала Раяна за кухонним столом, на якому були розкладені листівки Свідків, проте Гортенз швиденько схопила їх і сховала у велику кишеню свого фартуха – Клара змусила себе забути про цей випадок. Пізніше того ж місяця, коли вона переконала вічно скорботного Раяна піти відділяти овець від козлищ, Клар, овець від козлищ. Це з Матфея. І я думаю, шо ти якраз вівця, нє?
Якби Клара зрозуміла, що відбувається, то майже напевне заборонила б собі в це повірити. Якось вона застала Раяна за кухонним столом, на якому були розкладені листівки Свідків, проте Гортенз швиденько схопила їх і сховала у велику кишеню свого фартуха – Клара змусила себе забути про цей випадок. Пізніше того ж місяця, коли вона переконала вічно скорботного Раяна піти відділяти овець від козлищ, Клар, овець від козлищ. Це з Матфея. І я думаю, шо ти якраз вівця, нє?
– Дай мені шось тобі сказати, – почала Клара, йдучи і вмощуючись на задньому сидінні скутера, – я кузлище, я саме натуральне кузлище, і мені подобається бути кузлищем. Я хочу бути кузлищем. І я ліпше скунаю під дущем із сірки з муїми друзями, ніж сидітиму і нудитимусь на небі з Даркусом, мойою мамою і тубою.
– Клар, краще б ти цього не казала, – відповів зі священним тремтінням у голосі Раян і одяг свого