разі, сьогодні мова не про це. Сьогодні ми могли б поговорити з вами як людина з людиною, еге ж?
– Це означає… – підштовхнув його Гардін.
– Тільки те, що я кажу. Тут, на Периферії, певним чином змінилася ситуація, і становище вашої планети стало трохи невизначеним. Було б дуже добре, якби ми з вами порозумілися щодо стану справ. До речі, мере, у вас немає ще однієї такої сигари?
Гардін неохоче зробив йому одну.
Ансельм о’Родрік понюхав і задоволено заквоктав.
– Веганський тютюн! Де ви його взяли?
– Ми отримали останню партію. Навряд чи ще щось лишилося. І лише космосу відомо, коли ми отримаємо наступну та чи отримаємо взагалі.
Піренн насупився. Він не курив і, якщо вже на те пішло, терпіти не міг цей запах.
– Дозвольте мені зрозуміти, ваше високопреосвященство. Ваша місія полягає лише в тому, щоб дещо нам роз’яснити?
О’Родрік кивнув, випустивши дим після однієї з перших міцних затяжок.
– У такому разі, вона скоро завершиться. Ситуація з Енциклопедією Фундації така, як і завжди.
– Ах! І якою ж вона була завжди?
– Завжди однакова. Це наукова інституція, що підтримується державою та належить до особистого домену його величності Імператора.
Субпрефекта, схоже, це анітрохи не вразило. Він випустив кільця диму.
– Це чудова теорія, докторе Піренн. Я уявляю, що у вас є статут з імператорською печаткою, але яка ситуація насправді? Як ви вистоїте проти Смирно? Ви ж розумієте, що від вас до столиці Смирно менше п’ятдесяти парсеків. А як щодо Конома і Дарібоу?
Піренн відповів:
– Ми не маємо нічого спільного з будь-якими префектурами. Як частина імператорського…
– Це вже не префектури, – нагадав о’Родрік. – Це тепер королівства.
– Тоді королівства. Ми не маємо з ними нічого спільного. Ми наукова інституція…
– Та до біса вашу науку! – вилаявся його співрозмовник. – Що, чорт забирай, нам робити з тим фактом, що ми будемо відповідальні, якщо Смирно в будь-який момент захопить вашу планету?
– А Імператор? Він що, просто спостерігатиме?
О’Родрік заспокоївся й сказав:
– Послухайте, докторе Піренн, ви поважаєте власність Імператора, і Анакреон теж, а Смирно може й не поважати. Пам’ятайте, ми щойно підписали договір з Імператором – завтра я надам копію вашій Раді, – який покладає на нас відповідальність за підтримання порядку на кордонах старої префектури Анакреон від імені Імператора. Наш обов’язок зрозумілий, чи не так?
– Звичайно. Але Термінус не є частиною префектури Анакреон.
– А Смирно…
– І не належить до префектури Смирно. Він не є частиною жодної з префектур.
– А на Смирно про це знають?
– Мені байдуже, знають вони чи ні.
– Нам не байдуже. Ми щойно закінчили з ними війну, і вони досі утримують дві наші зоряні системи. Термінус – надзвичайно важливе стратегічне місце між двома державами.
Гардін