хто такий Гарі Селдон?
– То був науковець за часів Імператора Далубена IV. Він був психоісториком – останнім і найвидатнішим із них усіх. Якось він навідався у Сивенну, коли вона була великим центром торгівлі і мала розвинуті мистецтво та науку.
– Гм, – кисло пробурмотів Ріос, – цікаво, чи є хоч одна занепала планета, де не розповідали б, що у старі часи тут було безмежне багатство?
– Я кажу про часи, які були два століття тому, коли Імператор ще правив навіть найвіддаленішими зірками. Коли Сивенна ще була внутрішнім світом, а не напівварварською прикордонною провінцією. У ті часи Селдон передбачив занепад Імперії і, зрештою, варваризацію всієї Галактики.
Ріос раптом засміявся.
– Що передбачив? Виходить, його передбачення неправдиві, шановний вчений. Гадаю, ви саме так себе називаєте. Та зараз Імперія є могутнішою, ніж тисячу років тому. Ваші старечі очі втомилися від похмурого кордону. Навідайтеся якось до внутрішніх світів, поцікавтеся, як вирує життя у центрі.
Старий понуро похитав головою.
– Зв’язки обриваються спочатку на околицях. Має минути певний час, перш ніж занепад досягне центру. А помітний, очевидний для всіх розпад настане приблизно через п’ятнадцять століть.
– Отже, цей Селдон передбачив, що в усій Галактиці запанує варварство, – добродушно сказав Ріос. – І що буде тоді, га?
– Тому він заснував дві Фундації на протилежних кінцях Галактики – Фундації з найкращих, наймолодших та найсильніших, щоб вони розмножувалися, зростали та розвивалися. Він ретельно обирав планети, де їх можна розмістити; так само, як і час та оточення. Все було влаштовано так, щоб у майбутньому за незмінними психоісторичними розрахунками відбулася їхня рання ізоляція від основного тіла Імперії і їхнє поступове перетворення на зародки Другої Галактичної Імперії, а неминучий період варварського міжцарів’я скоротився з тридцяти тисяч років лише до однієї тисячі.
– І звідки ви про все це довідалися? Схоже, ви знаєте все до найменших дрібниць.
– Не знаю й ніколи не знав, – стримано відповів патрицій. – Усе це, докладаючи чималих зусиль, по крихті зібрав мій батько і трохи доповнив я сам. Основа цієї історії дещо непереконлива і надбудова була вигадана, щоб заповнити величезні прогалини. Але я переконаний, що по суті все достеменно.
– Вас легко переконати.
– Хіба? На це пішло сорок років досліджень.
– Гм. Я міг би вирішити це питання за сорок днів. Справді, мені слід це зробити. Тільки інакшим чином.
– І як ви це зробите?
– Дуже просто. Стану мандрівником, знайду цю Фундацію, про яку ви кажете, і побачу її на власні очі. Кажете, що їх дві?
– Записи свідчать про дві. Знайдені докази підтверджують існування лише однієї, що цілком зрозуміло, бо друга перебуває на іншому кінці довгої осі Галактики.
– Ну що ж, відвідаємо найближчу. – Генерал підвівся, поправляючи ремінь.
– Ви знаєте, куди летіти? – спитав Барр.
– Орієнтовно.