Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні!
бажані!
Бігають гурьбою.
Леви або гієни – з ними лише проблеми!
Так, морока з ними!
А туристів білих, малість засмаглих, можна їсти сирими.
Ти чоловік племені. Будь же оптимістом!
Щоб гарем вагітнів – треба з'їсти туриста…
Треба з'їсти туриста…
Треба з'їсти!
(«чунга-чанга» – на мові суахілі – статевий акт з мавпочкою)
1986
Про Стамбул
Стоїмо на якорі, який раз у Стамбулі.
Переді мною хлюпоче Босфор.
Ось тут Європа, а он Азія. Зможу
Вам розповісти, чим славний місто з давніх пір?
Не раз сей місто поміняв своє названье,
Притулок давав купцям, рабам з античних днів. Константинополь і Візантій – все в преданьи,
Але я скажу, друзі, вам більше за людей.
Вчора я з боцманом був у найкращому ресторані.
Сюди заходить часто сам Осман-фазан.
Його портрет знайдете ви в будь-якому духані:
Великий шахрай і комбінатор його сан.
Він одному купцеві продав трамвай і поїзд,
Іншому ратушу і міст через Босфор.
Купці повірили розбійника на совість,
Він – мер міста, а він хитрий-актор.
Скажу по правді: турки – славні хлопці!
Повно шатенів, чорних, рудих і лляних.
Орлиний ніс, вуса і кепка трохи прим'ята,
А руки до чого натруджені у них!
Сам бачив як тягнув носильник піаніно.
(Повно носильників, не треба коней!)
Два кілометри протягнув, зваливши на спину,
По вузьких вулицях. І не зачепив людей.
Був я в мечетях, по килимах ходив перською,
Святою водою рот і ноги полоскав.
Перебирав я чотки, був до аллаха близьким.
На вівтарі переді мною коран лежав.
У будинках трудяг водопровід ще в новинку,
Електросвітло в Стамбулі обраним горить.
Двадцяте століття прийшов сюди наполовинку.
І півмісяць це, як би, підтвердить.
Всі жертви бізнесу, кругом – одні контрасти.
Маєш ліри – буде випити і поїсти.
Живе, хто крутиться, живе лише головатий,
Інакше можна між стільців боляче сісти.
В будь-який день сонячний тут парасольку не забувайте:
З вікон можуть вас ненавмисно облити.
І краще з дівчатками з вулиць не грайте:
Набір джентльмена можна запросто схопити.
У порт не встиг і спав у готелі, мимоволі.
Стучалось в номер до ранку до мене бабине.
– О, пане, вам одному не нудно, чи що?
– Ех, якби я турок – посадив б вас на спис!
Потомки Єви тут убивчо грудасты.
І можна жінку за п'ять секунд зловити.
Але ночами б'ються з ними педерасти,
Щоб клієнтуру на себе переманити.
У Стамбулі так: все, що впало, те пропало.
Балкон відпиляють, виймуть гроші та годинник,
Кришки від люків, урни, все, що з кераміки…
Якщо міцно спите – сбреют вам вуса зухвало.
Дами