Сергей Борисович Александров-Снегирь

Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні!


Скачать книгу

не раз гарчав про це їм!

      Ходять до мене жінки гурьбою.

      Їх прельщаю дикою красою.

      Багато ображених долею,

      Жадають в мою клітку на постій.

      Коли самці заявляться в мій будиночок,

      Я як тигр рычу, що було сил.

      Для мене будь-який мужик як гномик,

      Тікають все, аж до здорованів.

      Приходила матінка рідна

      – Не визнала свого синка.

      Що зі мною наробила зграя?

      Душу закручинила туга.

      Не потрібні мені жінок компліменти.

      Без тигриці милої не можу.

      Ось закінчаться експерименти,

      Знову в джунглі до тиграм втечу!

      Жовтий огiрок

      Я зав'язався, став цілком пристойний,

      Як крокодил, огірок тепличний.

      Мене вкусиш – стане не до сну:

      Договірна в мене ціна.

      Мене колгоспник поливав гноєм.

      Топилася піч у весняні морози.

      Але не зірвали вчасно мене.

      І почалися мої страждання.

      Гей, хто сказав, як огірочок свіжий?

      А ти піди, купи мене і з'їж!

      Я порушник функції кишкової!

      Такий же смачний, як столітник вічний.

      Поки потрапив до прилавка магазину,

      Тяглася довга і нудна гума.

      Тинявся я по складах і базах.

      А щоб мене зірвати і з'їсти відразу!?

      В суп не годжуся, невкусен я в салаті.

      А адже мої побратими прищаві

      Корисні були для будь-яких персон

      І під спиртне – кращий закусон.

      Купив мене якийсь пролетар.

      Напевно, взяв синочкові на гербарій.

      Приніс додому і зойкнула дружина:

      Куди ж такого? Тільки насіння!

      Ура, ура! Я став виробник!

      Ну чим я поганий, жовтіє батько?

      Адже від таких батьків настояних

      Народиться багато міцних огірків!

      1987

      До старостi рокiв

      Злий псину за шкірку бери.

      А бика за роги.

      І кобилі під хвіст не дивись,

      Якщо життя дорога.

      Це ясно і їжачкові.

      Не допоможе і боженька.

      У двадцять років розуму немає

      І не буде до старості років.

      А корови фуражні

      Не бодают відважного.

      У двадцять років страху немає

      І не буде до старості років.

      Вік живи – вік учись.

      Без дружини дурнем ти помреш.

      Слабка стать – він прекрасніше весни!

      Метушливий, але хороший.

      Дай простір дрібних радощів!

      Будеш бодреньким в старості.

      У тридцять років дружини немає

      І не буде до старості років.

      Ти – з сімейної ячейкою,

      А холостяк з гонорейкою.

      У тридцять років щастя немає

      І не буде до старості років.

      До Перебудови прагни,

      Прискорюйся, впроваджуй госпрозрахунок!

      З бюрократным застоєм борись.

      Зло само не пройде!

      Бийся з матірною лайкою

      І з погрозою ядерної!

      Даремно