долати труднощі. А це означає, що вам доведеться ризикувати. Як правильні батьки, ви маєте дозволити їм лазити по деревах, обрати в середній школі більше предметів для отримання атестата, ніж, на вашу думку, вони здатні подужати, а також відпустити їх у перший туристичний похід.
Звісно, вам доведеться пам’ятати про ризики. Інколи ставки видаються надто високими, тоді ви скажете «ні». Та ви не можете постійно боятися найгіршого сценарію. Бо тоді ви заборонятимете все лише через відсутність гарантій повної безпеки. І ваші діти нічого не навчаться та не будуть рішучими, коли житимуть окремо. Це означатиме, що ви не впоралися належним чином зі своєю роллю батьків.
Отже, будьте готові до того, що вам доведеться ризикувати. Безперечно, тоді слід зважати на небезпеки. Ваша дитина може врешті-решт зламати зап’ясток чи погано скласти іспити. Та, погодьтеся, могло бути значно гірше. Діти вчаться на подібних помилках так само, як і ви. У вас є вибір – уникати ризиків, та ця альтернатива матиме гірші наслідки.
Ви не можете постійно боятися найгіршого сценарію.
Правило 21
Приховайте своє хвилювання
Якщо ваші діти коли-небудь ітимуть на ризик, ви приречені хвилюватися. Це звичайна річ. Ви хвилюватиметеся, коли вони будуть лазити по деревах, вчитимуться водити авто, вирушать кудись на канікули без вас. Навіть якщо це не буде ризиковано, ви все одно не уникнете хвилювань. Ви непокоїтиметеся, коли вони вперше зникнуть з вашого поля зору, підуть до школи, захочуть заночувати у друзів; коли їхні щоки палатимуть від лихоманки і температура не спадатиме; коли вони складатимуть іспити.
Ви повинні пам’ятати, що ви не одні такі. Ваші діти теж хвилюються через усі ці події. Може бути, що початок шкільного життя жахає вашого малюка, а ваша дитина-підліток страшенно нервує перед поїздкою на відпочинок. Проте вони рішуче налаштовані пройти ці випробування.
Ваше завдання – заспокоїти та підбадьорити їх. Надайте їм упевненості, яка їх надихатиме. Переконайте, що все чудово. Завдання вельми непросте, чи не так? Насправді ви тремтите від страху, а маєте безтурботно усміхатися та робити вигляд, що все гаразд. Так, мушу визнати, у цьому й полягає ваше завдання. Воно складне, та хтось має його виконувати. І цей «хтось» – ви. Єдина ваша втіха – піти й поскаржитися комусь із дорослих. Можливо, вашому подружжю. А ще краще – батькам. Бо, незважаючи на ваш вік, їхня місія не змінилася: вони підбадьорюють вас і запевняють, що ви надто непокоїтеся.
До речі, спробуйте стриматись і не промовляйте щоразу «Обережно!», коли ваша дитина виходить з дому. Адже це не тільки свідчить про брак довіри до нащадка – імовірність того, що дитина впустить якусь річ, коли їй сказати «Обережно!», більша, ніж коли промовчати. «Обережно!» може спонукати дитину до думки, наче має статися якась халепа. Правильні батьки сказали б: «Бажаю гарно провести час!» або «Розважайся!» А ви, безсумнівно, Правильні батьки.
Ви повинні пам’ятати, що ви не одні такі. Ваші діти теж хвилюються.
Правило