якщо ви не поважатимете їх, не дочекаєтеся взаємної пошани. Не бійтеся применшити свій авторитет. Ваші діти швидко зрозуміють, що «Почисть, будь ласка, зуби», «Будь ласка, накрий на стіл» хоч і мають вигляд прохання, та вибору не залишають. Ви, зрештою, вчите їх гарних манер у найкращий спосіб – власним прикладом.
Діти мають вчитися на вашому прикладі не тільки ввічливості. Ніколи не порушуйте дані їм обіцянки, не брешіть (вигадка про Діда Мороза не рахується) і не лайтеся в їх присутності, якщо не хочете, щоб вони вас копіювали. Адже, коли ви так робите, ви насамперед голосно та чітко (хай і без зайвих слів) сповіщаєте їх, що вони для вас менш важливі за інших людей і не заслуговують на повагу. Але ж ми знаємо, що це не так. Важливо, щоб про це знали ще й ваші діти.
Якщо ви любите своїх дітей більше за будь-кого (за винятком вашого подружжя), тоді вони заслуговують на вашу повагу більше за інших, а не менше. Саме так вони навчаться ставитися з пошаною до людей. Отже, проблему «Куди котиться сучасна молодь?» ми розглянули.
Ваші діти, звісно, заслуговують на повагу вже хоча б тому, що вони люди.
Правило 17
Насолоджуйтеся їхньою присутністю
Якщо у вас виникло бажання обминути це правило, я вас зрозумію. Бо насправді я першим готовий визнати, що його іноді не так просто дотримуватися. Не завжди ж хочеться дивитись улюблений фільм, слухати музику чи їсти шоколад[10].
Але не панікуйте. Це правило не означає, що у вас постійно має виникати бажання піти на прогулянку разом із дітьми. Я лише хочу сказати: щойно у вас з’являється можливість відпочити з ними – на вихідних, під час канікул, коли ви читаєте їм казочку на ніч, – важливо отримувати насолоду від того, що вони поряд.
Чому вам це не вдається? Причини відомі: бо ви завжди розмірковуєте, що б ще зробити з довжелезного списку нагальних хатніх справ замість того, щоб у режимі реального часу вислуховувати повний переказ учорашньої серії «Сімпсонів» – і аж ніяк не в найліпшому виконанні; або хвилюєтеся, що на кухні за хвилину-другу мають закипіти овочі; чи подумки повторюєте текст презентації, яку треба провести завтра на роботі.
Стоп! Ви вже виконуєте найважливіше завдання зі свого списку – тішитеся від того, що ваша дитина поряд. Припиніть думати про сторонні речі та повністю зосередьтесь на ній – на тому, що вона робить і говорить. Це не менш важливо, ніж заміна підгузка, приготування вечері чи підготовка до завтрашнього виступу на роботі. Тож поспілкуйтеся з нею як слід. Коли дитина каже вам: «Ти будеш вражений! Я щойно вбив 17 орків!», мало просто пробурмотіти: «Чудово». Спробуйте відреагувати інакше: «А в тебе ще залишилися стріли?»
Щоб отримати насолоду, треба зосередитися на спілкуванні. Гаразд, вам насправді неймовірно нудно переодягати Барбі в нескінченні гламурні одежинки, обговорювати тонкощі гри кожної футбольної команди в лізі чи слухати про перебіг уявної битви між силами світла і військом прибульців-нападників. Ніхто вас не змушує шукати в цьому задоволення. Це лише засіб на шляху до мети. А мета – провести