про спокійних, врівноважених батьків з правила 1? Чи багатьох ви знаєте чудових батьків, які б водили своїх дітей на різноманітні заняття майже кожного дня? Жодного. Бо ці батьки заохочують дітей займатися тим, до чого ті виявляють справжнє зацікавлення, а решту часу малеча розважається – приміряє батьківський одяг, складає пазли, качається по землі, щось майструє з порожніх коробок з-під вівсянки, шукає жуків у садку, вишиковує своїх іграшкових динозаврів, читає книжки, які, на ваш погляд, читати вже запізно, і робить усі ті речі, що потребують робити діти, оскільки це корисно для них. До того ж зникає необхідність у вашій постійній присутності.
Так, їм дозволено кинути осоружний балет, хоч педагог запевняє, що, на її думку, у ваших дітей справжній талант.
Правило 7
Ви не зобов’язані дотримуватися кожної поради, яку вам дають (і цієї зокрема)
Про що вам говорила ваша мати? Що ви маєте тримати немовля стовпчиком кожні десять хвилин під час годування, аби вивільнити повітря, яке воно заковтнуло. А свекруха казала, що варто уникати купувати речі, які одягаються через голову. Найліпша подруга відраджувала від купівлі переносного ліжечка-кошика. Проте свояк запевняв, що воно їм урятувало життя… Аааа!
І це тільки початок. Кількість порад, якими вас буквально завалюють, коли з’являється на світ ваше немовля, жахає. Минає 18 років, а ця лавина все ще не спинилася: «Та не треба відправляти її до університету. Не марнуйте час – хай натомість отримає професію». Або: «Виштовхайте його з дому зараз, коли йому 18, інакше він залишиться біля вас до 30». Чи так: «Не купуйте їм машину. Хай самі заощаджують на неї. Ми так і робили».
Насправді є лише одна людина, до якої ви повинні прислухатися беззаперечно, – ви самі. А якщо вихованням займається й людина, з якою ви подружжя, було б мудро врахувати їхні погляди також. І цього цілком достатньо, інакше збожеволієте. А ви маєте зберігати ясний розум, якщо пам’ятаєте.
Я не кажу, що не варто прислухатися до порад, які вам дають, коли ви за ними звертаєтеся. Можете навіть скористатися однією-двома гарними настановами. Та навіть коли ваші порадники мають рацію, ви все одно не зобов’язані робити те, що вони кажуть. Лише той факт, що певний підхід, якась хитрість, конкретні техніка чи метод комусь допомогли, не означає, що вони спрацюють і у вашому випадку. Усі діти й батьки різні, тож навряд чиїсь поради стануть вам у пригоді.
Моя сусідка якось запитала моєї думки, чи потрібно годувати й вкладати спати немовля за розкладом. Сенсу питати моєї поради не було: ми абсолютно різні, як земля й небо. Вона – напрочуд зібрана, скрупульозна й організована, і найменше порушення розкладу було б для неї стресом. Я, навпаки, ставлюся до цього значно спокійніше і почувався щасливим за своїх дітей, коли вони засинали від утоми, а їли тому, що зголодніли.
Правильні батьки впевнено відхиляють поради, що здаються їм неслушними. Отже, вислухайте чужу настанову, а потім пропустіть її