що на округлих вилицях виступили жовна.
(ти куди?)
(нагору)
(добре)
Що їм до того, про що вони говорили? Невже це що-небудь змінить? Невже є слова, якими можна виправдати безглуздість Юлиної смерті, полегшити страждання близьких, слова, почувши які, її батьки витруть сльози, похитають головами та скажуть: «А, тепер інша річ, тепер усе зрозуміло». Пожираючи очима Адріана та хлопців, що переминалися за його спиною, Марк дратувався й тому мав вигляд значно старшого. А може, вони справді такі тупі, що вважають, начебто Гришиній за хвилину до смерті відкрилася якась вселенська істина, і вона поділилася нею з однокласником, якого майже не знала?
– Так. Казав.
– І що?
– Нічого. Я запитав, куди вона йде.
– А вона?
– Відповіла, що нагору.
– Нагору… – Адріан поворушив губами, неначе пробуючи, яке воно на смак: останнє слово перед смертю. – І все?
– Ага.
Запитувати про Тоху Шпакевича він не наважився. Мовчки викрутив кермо та покотив велик до шкільного входу. Олег, Єгор та Орест подріботіли слідом, останній вискочив наперед і відчинив перед Адріаном двері. Дев’ятикласник переїхав через поріг переднім колесом, а тоді повернув голову.
– Блядь, малий, ти стрьомний! – Він говорив голосно, щоби Марк почув, але звучав так, наче щойно отримав копняка під зад. – Ні, я тобі серйозно кажу, ти, на хер, стрьомний. І ти із цим краще зав’язуй.
«Зав’язуй із чим?» – подумав Марк.
Орест ступнею притримував двері, поки решта заходили. Марк розглядав металевий ланцюжок із кулоном «Asking Alexandria» у формі гітарного медіатора на його шиї.
– Не дивись на мене, – зашипів однокласник. Марковими грудьми інстинктивно здійнялася хвиля холоду, разом з тим щось утримало його від того, щоб опустити очі. Орест спершу отетерів від такої зухвалості, проте за секунду пополотнів, зіщулився під поглядом. – Бля, я сказав, не дивись! – і зник за шкільними дверима.
6
Have you ever talked to someone,
And you feel you know what’s coming next?
Наступної п’ятниці, 4 березня, Маркові виповнилося чотирнадцять. Вітати хлопця почали ще в ліжку, розбудивши на п’ять хвилин раніше, ніж зазвичай. Поки він тер очі й сонно посміхався, Яна з Віктором вручили синові Hous’івський світшот із велетенським зображенням черепа на грудях і написом «NO REGRETS: LIVE YOUNG, DIE FAST[7]», який іще тиждень тому навідріз відмовилися купувати. Після них прийшов Арсен і подарував онукові книгу Браяна Ґріна «Структура космосу. Простір, час і текстура реальності». Книгу Марк відклав, а у світшоті того самого дня пішов до школи.
Повернувшись зі школи, Марк швидко впорався із домашнім завданням і засів за «Героїв Меча та Магії V» – п’яту частину популярної покрокової стратегії від компанії «Ubisoft». З огляду на день у календарі хлопець вважав, що має повне право просидіти до ночі за улюбленою комп’ютерною іграшкою.
Утім, склалося по-інакшому. Марк щойно вибрав фракцію (як завжди – Ліга Тіней) і ледве встиг розпочати