легату. Це було просто даремно. За час перебування в королівстві Філіп зумів зруйнувати все, що Ласло вдалося зробити для відновлення Угорської держави. І наостанок єпископ перетворив колишню опору короля – половців – в бунтівників. А те, що вони стануть ними, Ласло не сумнівався. Він надто добре знав своїх одноплемінників. І проти них він змушений буде воювати!
– Я маю відкланятися, ваша величносте! – схилив голову Філіп. – Його Святість відкликає мене до Риму. Гадаю, перед відбуттям я ще зможу попрощатися.
Ласло не відповів, і легат залишив його самого. Але не на довго. Майже одразу ж до зали зайшла Ельжбета. Із примхи короля Бели IV, який керувався лише політичними мотивами і захотів поріднитися з королем Сицилії Карлом Анжуйським, вони стали подружжям ще семирічними дітьми. Між ними ніколи не було справжньої симпатії, вона так і не змогла перерости у сильніші почуття. Зближенню молодих чоловіка і жінки також не сприяв той факт, що після смерті спочатку діда, а через два роки і батька Ласло, йому довелося пережити полон сильних феодалів.
Тим не менше Ельжбета залишалася його дружиною і була в курсі усіх справ.
Ласло підняв голову і подивився на неї.
– Тебе хоче бачити твоя мати, – сказала Ельжбета.
Мати Ласло була дочкою половецького хана Котяна, який ще майже п’ятдесят років тому привів приблизно сорок тисяч своїх підданих у володіння короля Бели і залишився тут. Дочка при хрещенні отримала ім’я Ержбета і після смерті батька залишилася в Угорщині, на відміну від великої частини одноплемінників, що вибрали Болгарію. Саме Ержбета займалася вихованням сина і досягла успіху в цьому. Мало того, що Ласло зовні був схожий на половця, він і думав, як половець, і йому виявилися близькі половецькі звичаї.
Тобто для короля Угорщини мати залишилася єдиною рідною людиною.
Не сказавши і слова, молодий Ласло покинув залу, у якій тільки-но підписав свою капітуляцію. На дружину він навіть не подивився.
Ержбета Куманська недавно розміняла п’ятий десяток років. Незгоди, що випали на її долю – рання смерть батька, скитання з одноплемінниками королівством, вибір, куди йти: залишитися в Угорщині чи перебратися в Болгарію, одруження з нелюбим чоловіком, несправедливий гнів короля Бела на сина, а з ним і на невістку, вбивство чоловіка, регентство над малолітнім сином, – здавалося, зовсім не позначилися на її красі, а лише зробили жінку холодною, розважливою, здатною приймати жорсткі, навіть жорстокі рішення. Мати знала, що вимагають від її сина римський єпископ і феодали. Знала також: ніщо не зможе на даний час перечити цій силі, з якою Ласло змушений рахуватися.
– Я підписав, – з порогу сказав Ласло, тільки зайшовши у приміщення, де на нього чекала мати.
– Я знаю, сину, – відповіла вона. – Я не засуджую тебе. Я не маю права тебе засуджувати. Поки що ми нічого не можемо зробити.
– Поки що? – здивувався син.
– Ніщо не вічне, сину. Навіть і клятва на хресті, якщо вона проголошена під тиском легата.
– Але