ангели незграбні трошки
в центрі на троні в короні Небесний Цар
кажуть Мадонна і після пологів Дівою збереглася
що черево Її Господь сотворив більше небес
оскільки в Ній дозрівало Немовля у трьох іпостасях
Батько не родився не помер Син помер, а потім воскрес
А Дух Святий наповнює все природа Бога єдина
бо Бог є Трійця славу співаємо їй
і вічне Царство Духа Отця і Сина
вміщала Пречиста Діва в утробі Своїй
все як і раніше вода текуча а небеса бездонні
земля тверда і сяє Сонце Правди між хмар
в місцевім музеї розфарбована статуетка Мадонни
тіло-браму відкрито на престолі Небесний Цар
Якщо б Христос не воскрес, марна була б віра наша —
так написав апостол.
А я думаю, якщо б Христос не воскрес,
якби раптом відкрилася печера,
в якій були б знайдені Його останки,
о, яке б невичерпне джерело для поклоніння
знайшли б люди,
від першого шийного хребця до нігтьової фаланги
мізинця лівої ноги.
В які дорогоцінні реликварїї ми уклали б
Його роз’єднані на дрібні фрагменти останки!
Думаю, Він знав це, адже Він знав усе.
І Він не дав нам такої можливості —
печера була порожня
і в плащаниці була порожнеча і відбиток тіла
на білій тканині.
І це нагадує нам слова апостола – якщо б Христос
не воскрес, марна була б наша віра.
Віра в те, що Христос не повстав з померлих.
♦ ♦ ♦
Сине Божий! Тобі днесь вклоняюсь і серце Тобі віддам.
У Причасті Вечері Тайної прийми мене, Йсусе!
Тому що не зраджу Твою Таємницю Твоїм ворогам
і Юди цілунком чола Твого я не торкнуся.
Але, як розбійник розп’ятий, благаю: у вірі зміцни,
мій Боже! І в царстві Своєму мене пом’яни!
♦ ♦ ♦
Храм ще темний. Співають усі: «Не ридай мене, мати».
Плащаницю несуть у вівтар. Западає тиша. Вона —
в честь «распятаго же за ни при Понтійстем Пілаті,
і страдавша, і погребенна». Мить єдина, одна —
промине у мовчанні. Тоді – задзвенять кадила.
Заспівають священики. Зверху підхопить хор.
Світлом засяяла дві тисячі років тому могила.
За хвилину – засяє пронизаний світлом собор.
Вдарять дзвони. Люди підуть ходою хресною,
прилаштовуючись до хору – здалеку чутно спів —
прикриваючи свічку долонею, із братами своїми одесную.
Господи, дай Своїм слугам, кожному, хто що просив.
Ти розтрощив нам душі Твоїм стражданням.
Ти поранив наш розум Твоїм терновим вінцем.
Тільки й радості в нас, що у третій день, згідно з Писанням,
Ти воскрес і вознісся, і тепер Ти – поруч з Отцем.