усе на світі Анетті хочеться написати роман. Вона вже робила декілька спроб, але щоразу кидала: «Я знаю, що повинна писати щоранку, та не можу знайти часу. Коли ж пишу, мені здається, що виходить щось нудне. Боюсь, я просто посередність».
Що ви сказали б Анетті? Обов’язково запишіть це в нотатнику, перш ніж прочитати приклади відповідей інших, – важливо не пропустити свою першу думку. Потім подивіться, що сказали інші люди.
Мелані: «Треба записатися на письменницькі курси! Їй потрібен учитель! Той, хто допоможе зорієнтуватися».
Марті: «Організуй невеличкий літературний гурток, і хай кожен приносить і зачитує те, що написав за тиждень. З’явиться аудиторія, для якої ти писатимеш. І ти не зациклюватимешся на собі».
Ґейдж: «Я порадив би їй забути про це – їй, мабуть, бракує здібностей. Якщо це не розлютить її настільки, що вона почне писати, тоді їй нічого не допоможе».
Паула шукає роботу, де вона могла би працювати із тваринами, та ветеринаром вона не бажає бути. Дівчина не уявляє іншого способу заробляти на життя, пов’язаного із тваринами, тому майже зневірилася знайти щось путнє. Що б ви їй порадили?
Філ: «Я познайомив би її з одним із моїх знайомих кіннозаводчиків із Кентуккі, який має чималі прибутки».
Анетта: «Я спробувала б запропонувати їй чимало ідей: наприклад, вигулювати собак, працювати в зоопарку, у притулку для тварин – усе, що спало б мені на думку. Потім би порадила знайти докладну інформацію про кожну із професій: можна погортати журнали, сходити в бібліотеку чи відвідати потенційні місця роботи».
Перечитайте свої відповіді та відповіді інших людей. Про що вони свідчать? Очевидно, що ми мало знаємо про те, що може підштовхнути Джо, Анетту й Паулу до здійснення їхніх мрій, однак ми можемо зрозуміти, що рухає людьми, які відповідали на запитання: напевне, вони давали поради, які хотіли б отримати самі. А як щодо вас? Перегляньте свої відповіді. Чи не здається вам, що певною мірою ви прагнете такої ж поради та допомоги, яку спробували надати Джо, Анетті та Паулі? Якщо так, то ви вже починаєте розкривати деякі секрети власної мотивації.
Тепер погляньмо на це з іншої точки зору.
Згадайте своє дитинство. Чи траплялися випадки, коли вам хотілося щось зробити, та ви не знали, як цього досягти? Чи ви просили когось допомогти, проте не отримали корисної поради? Чи навіть і не намагалися, бо знали наперед, що то марно? Напишіть про це у своєму нотатнику. Яким було ваше бажання та що сталося, коли ви звернулися по допомогу? Якщо не зверталися, напишіть чому.
Юджін: «Коли я вчився в сьомому чи восьмому класі, мені захотілося взяти участь у змаганнях із легкої атлетики, та я був гладким. Мабуть, ідея була-таки нісенітна. Я звернувся до тренера, і той подивився на мене, наче на слимака. Він сказав, що мені доведеться докласти надто багато зусиль і воно буде того не варте, – приблизно так. Я йому не подобався».
Лінн: