Я є ще одним мрійником, який хоче ввійти в печеру.
- Якими особливими здiбностями ви володiєте для того, щоб подумки спiлкуватися зі мною?
- Це телепатія, дурненький. Чи ти з цим не знайомий?
- Я чув про це. Чи не могла б ти навчити мене?
-Ти колись того навчися, але не вiд мене. Скажи мені, яка мрія привела тебе сюди?
- Перш за все, моє ім'я Алдіван. Я піднявся на гору, сподіваючись знайти свої протидіючі сили. Вони визначать мою долю. Коли хтось зможе керувати своїми протидіючими силами, вони зможуть робити чудеса. Це те, що мені потрібно для того, щоб здійснити свою мрію i працювати в області, яка мені подобається, і язмогу виконати бажання багатьох людей. Я хочу піти в печеру не тільки заради себе, але й для цілого всесвіту, який дав мені ці дари. Я отримаю своє місце у всесвіті, і я стану щасливим.
- Моє ім'я Надія. Я жителька набережної Пернамбука. У своєму краї я почула розмову про цю чудесну гору та її печеру.
У той момент, мені було цікаво здiйснити подорож сюди, хоча я думала, що все це просто легенда. Я зібрала свої речі, поїхала, прибув до Мімосо і піднялася на гору. Я зiрвала джекпот. Тепер, коли я тут, я піду в печеру і здiйсню своє бажання. Я буду великою богинею, надiленою силою та багатством. Всi будуть служити мені. Твоя мрія просто дурна. Чого просити трохи, якщо ми можемо мати увесь світ?
- Ти помиляєшся. Печера не виконує дрібних чудес. Ти зазнаєш поразку. Хранитель не дозволить тобi ввійти. Щоб увійти в печеру, ти повинен пройти три випробування. Я вже пройшла два випробування. Скільки пройшов ти?
-Якi дурнi випробування і хранителi. Печера поважає лише найсильніших і найпевніших у собi. Я здiйсню свої бажання завтра, і ніхто не зупинить мене, ти чуєш?
-Тобї краще знати. Коли ти про це пошкодуєш, буде занадто пізно. Вважаю, менi все пора йти. Мені потрібно відпочити, тому що вже пізно. Стосовно тебе, то я не можу побажати вам удачі в печері, бо ти хочеш бути більшою, ніж сам Бог. Коли люди досягають цього, - вони знищують себе.
- Несинитниця, всi твої слова. Ніщо не змусить мене змiнити рiшення.
Побачивши, що вона була беззастережна, я здався, жалкуючи її. Як іноді люди можуть стати настільки дрібними? Людина є гідною лише тоді, коли бореться за праведні та егалітарні ідеали. Iдучи стежкою, я згадав той час, коли я був ображений, незалежно від того, чи хтось зробив щось погане, або навіть зневажаючи iнших. Це робить мене нещасним. Крім того, моя сім'я абсолютно проти моєї мрії і не вірить у мене. Боляче. Одного дня вони побачать причину і побачать те, що мрії можуть здiйснюватися. Одного дня, після того, як все буде сказано і зроблено, я спiватиму свою перемогу, і буду славити Творця. Він дав мені все і просив тільки, щоб я поділився своїми дарами, тому що, як каже Біблія, не запалюйте свiтильник і не ставте його під стiл. Але поставте його на свiчник, щоб вiн свiтив всiм в домi. Стежка обриривається, і я відразу ж бачу хатинку, яка коштувала менi багато поту, щоб її побудувати. Треба іти спати, тому що завтра - інший день, і у мене є плани для себе і для всесвіту. Доброї ночі, читачі. До