страх cковує мою душу. Заглушливi звуки лунають бiля моєї хатинки, і я не маю уявлення що або хто вони. Як хтось може подолати свій страх у такiй ситуацiї? Відповідьте мені, читаче, бо я не знаю. Гора досі мені невідома.
Шум наближається все ближче, і мені нікуди не втекти. Залишити хатинку, було б безглуздим, тому що мене можуть проглотити люти звірi. Мені доведеться зіткнутися з тим, щоб це не було. Шум припиняється i з'являється світло. Це все більше мене лякає. Насмiлившись, я вигукую:
-В ім'я Бога, хто там?
Голос, гуняво та тихенько, відповідає:
- Я хоробрий воїн, який знищив печеру розпачу. Відмовся від своєї мрії, або ти матимеш ту саму долю. Я був маленьким, мiсцевим жителем села, що належить племенi Ксукуру (Xukuru). Я прагнув бути головою свого племені і бути сильнiшим за лева. Тому я звернувся до священної гори, щоб досягти своїх цілей. Я пройшов три випробування, які змусила мене пройти хранитель гори. Однак, увійшовши в печеру, я був поглинений її вогнем, який розбив моє серце і мої цілі. Сьогодні мiй дух страждає і безнадійно застряг на цiй горi. Послухай мене або ти матимеш таку саму долю.
На хвилину, мій голос застряг в горлі, і я не міг відповісти духу мученника. Він залишив притулок, їжу, теплу сімейну обстановку. Менi залишилося два випробування в печерi, печера, яка могла б зробити неможливе можливим. Я так просто не вiдступлю вiд своєї мрії.
-Послухай мене, хоробрий воїне. Печера не виконує дрібних чудес. Якщо я тут, то це з поважної причини. Я не передбачаю матеріальних благ. Моя мрія виходить за рамки цього. Я хотів би розвиватися професійно і духовно. Словом, я хочу працювати над тим, що мені подобається, заробляти гроші відповідально і сприяти своїм талантом для покращення всесвіту. Я так просто не вiдступлю вiд своєї мрії.
Привид відповів:
- Ти знаєш печеру та її пастки? Ти є ніхто інший, як бідний молодий чоловiк, яка не знає про крайню небезпеку в межах того шляху, яким він йде. Хранитель - це шарлатан, який тебе обманює. Вона хоче згубити тебе.
Наполегливiсть примари мене дратувала. Чи, випадком, він знав мене? Бог, у своїй милості, не допустить мого провалу. Бог і Діви Марія завжди були бiля мене. Свідченням цього було різні появи Діви протягом усього мого життя. У " Баченнi медiуму " (книга, яку я ще не опублікував), описана сцена, де я сиджу на лавці на площі, птахи та вітер хвилюють мене, і я глибоко замислююcm про світ і життя вцiлому. Раптом з'явилася фігура жінки, яка, побачивши мене, запитала:
-Чи віриш ти в Бога, сину мій?
Я швидко відповів:
— Безумовно усім своїм єством.
Миттєво, вона поклала руку на мою голову і почала молитися: — нехай слава Божа охопить тебе світлом та надiлить тебе багатьмя дарами.
Кажучи це, вона пішла, і коли я зрозумів, що це, вона вже не поруч мене. Вона просто зникла.
Це було перше явлiння Діви в моєму житті. Знову ж таки, видаючи себе за жебрачку, вона підійшла до мене, питаючи дрiбних грошей. Вона сказала, що вона була фермером але ще не вмйшла на пенсiю. З легкicтю, я дав їй де-кiлька монет,