Дэн Браун

Янголи і демони


Скачать книгу

терористичний акт проти цього ворога був абсолютно неможливий. Це було б зовсім не в традиціях братства. Так, ілюмінати часом убивали людей, але це були окремі особи, чітко визначені заздалегідь. Масове знищення було для них надто огидним і примітивним. Ленґдон замислився. І раптом подумав, що, з іншого боку, це мало б дуже символічний вигляд – за допомогою антиматерії, найбільшого здобутку науки, стерти з обличчя землі…

      Він не міг повірити в таке недоладне припущення.

      – Крім тероризму, є ще й інше логічне пояснення, – сказав несподівано.

      Колер мовчки чекав.

      Ленґдон хотів спочатку впорядкувати нову ідею в голові. Величезна влада ілюмінатів завжди спиралася на фінансові ресурси. Вони контролювали банки. Вони володіли золотом у злитках. Подейкували навіть, що їм належить найдорогоцінніший коштовний камінь у світі – так званий «діамант ілюмінатів», величезний алмаз без жодного дефекту.

      – Гроші, – нарешті мовив Ленґдон. – Антиматерію могли викрасти заради фінансової наживи.

      – Фінансової наживи? – недовірливо перепитав Колер. – Кому, скажіть на милість, можна продати чверть грама антиматерії?

      – Не саму антиматерію, – заперечив Ленґдон. – Технологію. Технологія виготовлення антиматерії коштує, мабуть, прірву грошей. Можливо, зразок викрали, щоб дослідити й навчитися її виготовляти.

      – Промисловий шпіонаж? Але ж батареї вистачить лише на двадцять чотири години. Дослідники вибухнуть разом з антиматерією, перш ніж устигнуть хоч щось довідатися.

      – Вони можуть її підзарядити. Можуть сконструювати такий самий зарядний пристрій, як тут, у ЦЕРНі.

      – За двадцять чотири години? – вигукнув Колер. – Та навіть якби вони викрали всі схеми, на виготовлення такого зарядного пристрою пішло б кілька місяців, а не годин!

      – Він каже правду, – тремтячим голосом підтвердила Вітторія.

      Чоловіки обернулися. Вітторія йшла до них. Вона насилу трималася на ногах.

      – Він каже правду. Ніхто не зможе відтворити зарядний пристрій за такий короткий час. Тільки на інтерфейс пішло б кілька тижнів. Фільтри потоку, сервокотушки, блок регулювання потужності – і все це має бути підлаштоване під електроенергію на місці встановлення.

      Ленґдон наморщив чоло. Суть він зрозумів. Контейнер з антиматерією не можна підзарядити від першої-ліпшої розетки. За стінами ЦЕРНу він може проіснувати максимум двадцять чотири години, а тоді неминуче перетвориться на ніщо.

      А в такому разі залишалась одна-єдина, дуже невтішна, версія.

      – Треба дзвонити в Інтерпол, – сказала Вітторія. Власний голос здався їй якимсь далеким. – Мусимо негайно повідомити належні органи.

      Колер похитав головою:

      – У жодному разі.

      – Як? – здивувалася Вітторія. – Чому це?

      – Ви з батьком поставили мене в дуже складне становище.

      – Директоре, нам потрібна допомога. Треба розшукати цей контейнер і повернути сюди, доки ніхто не постраждав. Це