Єгу та Йонадав, Рехавів син, до Ваалового дому, і сказав до Ваалових служителів: «Пошукайте й подивіться, щоб не був тут із вами ніхто з Господніх слуг, а тільки ті, хто служить Ваалові».
І ввійшли вони, щоб принести жертви та всеспалення. А Єгу поставив собі назовні вісімдесят осіб і сказав: «Кожен, у кого хтось утече з тих людей, що я ввів на ваші руки, віддасть своє життя за життя того!»
Скінчивши приносити всеспалення, Єгу сказав до бігунів та до старшин: «Увійдіть і повбивайте їх, нехай ніхто не вийде!» І повбивали їх вістрям меча, і поскидали їх ті бігуни та старшини. Потому пішли до міста Ваалового дому. І повиносили вони священні стовпи, що були в будинку, і спалили їх. І розбили вони Ваалового боввана, і розбили Ваалів дім, та й зробили з нього нечисте місце, і так є аж до сьогодні.
Дядько Вайла був секретарем об’єднання фінансистів-мультимільйонерів. 10 років тому ці заможні джентльмени придбали задешево мисливський будиночок у Мічигані. Кілька років будиночком не користувалися, й тому було вирішено його продати. Дядькові Вайла доручили хоч щось виторгувати за нього. Із багатьох причин, цілком вагомих, дядько роками зазнавав кривди від мільйонерів, і ось тепер є шанс відігратися на них. Він вирішив продати нерухомість за 35 000 доларів підставній особі (яку Вайл мав знайти). Фінансисти були надто заможні, щоб перейматися такими цінами. А підставна особа потім перепродасть майно за справжню ціну – приблизно 155 000 доларів. Прибуток від перепродажу дядько, Вайл і третя особа поділять між собою. Усе легально і для доброї справи – для дядькової помсти.
Для Ґізила цього було достатньо, він волів стати підставним покупцем. Вайлові не хотілося його втягувати, але Ґізил не відступав: його підбурювала перспектива урвати трохи грошей плюс невеличка пригода. Вайл пояснив, що для завершення афери Ґізилу довелося б внести 35 000 доларів готівкою. Мільйонер Ґізил відповів, що він тільки клацне пальцями – і гроші будуть. Нарешті Вайл здався й погодився влаштувати зустріч Ґізила, дядька й фінансистів у Ґейлсбурґу, штат Іллінойс.
У потягу до Ґейлсбурґа Ґізил познайомився з дядьком, показним чоловіком, і вони пристрасно обговорили деталі справи. Вайл також узяв із собою компаньйона череваня Джорджа Ґроса. Вайл пояснив Ґізилові, що він працював тренером із боксу, а Ґрос – перспективний боксер-професіонал, а із собою він узяв Ґроса, щоб тримати того у формі. Ґрос не дуже був схожий на перспективного боксера – сивий, черево пиворіза, але Ґізил настільки переймався аферою, що не звернув уваги на брезклого чоловіка.
У Ґейлсбурзі Вайл із дядьком пішли по фінансистів, залишивши Ґізила чекати в готельному номері з Ґросом, який одразу одягнув боксерський костюм. Ґрос розпочав бій із тінню, а Ґізил лише позирав на нього. Думками Ґізил був далеко й не звернув уваги на те, як почав важко дихати боксер після кількох хвилин управляння, хоча його стиль здавався цілком пристойним. За годину з’явилися Вайл,