до сексу, дівчині було боляче ним займатися – хребет дуже болів. Одна з її терапевтів знала її історію і сказала, що Ванесса, можливо, мала підсвідому відразу до сексу, він либонь асоціювався їй із жорстокістю. Насправді ж це найвищий ритуал єднання двох сердець. Так, щоб світло лилося з них обох, так, щоб хотілося обіймати увесь світ, і щоб насолода ніколи не закінчувалася. І тоді Ванесса попросила в Бога пробачити себе і свого тата.
Одного разу вона вийшла на свою щоденну прогулянку лісом, серед тих самих дерев, де ще три роки тому зламала хребта. Їй назустріч ішов чоловік. Він тримав у руці шматок дерева і палив люльку. У нього була густа борода кольору спаленого вугілля і лиса маківка. Він подивився на неї очима, сповненими любові, і Ванесса закохалася.
Вони прожили з Марком у лісовій хатині Ванессиної бабусі два роки. Марко навчив Ванессу кохатися по-іншому – вони любилися тантричним сексом.
Тут не потрібно було фізично зливатися в одне ціле, можна було просто сидіти і дивитися в очі одне одному, а можна було сидіти на коханому у позиції яб-юм, зливаючись разом в один кружечок, подібний до знаку інь-ян чи до яблука, дихати його подих і розчинятися у ньому. Тантричне кохання було чимось медитативним, не занадто заземленим, але відчуття у ньому з’являлися неймовірні. Іноді Ванесса мала по п’ять оргазмів за одну ніч, а іноді вона не могла їх порахувати.
Треба було сильно притиснути язика до піднебіння і уявляти, як енергія циркулює по тілу. Коли вдихаєш, втягуєш повітря по передній частині тіла, через груди і вниз живота, а видихаючи, уявляєш, як воно піднімається з самого низу між ногами вздовж хребта і до маківки голови, а потім повертається до язика. Ванесса іноді так дихала наодинці і це приносило їй неймовірні відчуття.
Щодня вона дізнавалася від Марка щось нове, він приносив їй квіти і осипав її знаннями.
З Марком вона також навчилася знову танцювати. Вони робили це поволі і починали з повільної музики. Коли її хребет починав боліти, Ванесса танцювала більше і енергійніше, і губилася в різних енергіях і ритмах барабанів. Вони танцювали вдома і на вулиці, танцювали за традицією племен Болівії і латиноамериканські танці. Бачата була для неї улюбленою, рухи повільно солодкими, а задоволення від бачати таке, як від сексу, тільки тантричного.
Одного вечора він почав сумну розмову про те, що, можливо, не завжди буде у Ванессиному житті. «Коли одні двері зачиняються, обов’язково відчиняться нові», – повідомив він їй, і дівчина заплакала. Наступного ранку Марко перестав існувати на цьому світі і вознісся через верхню чакру сахасрару до Бога.
На серці Ванесси, поруч з тугою та загубленістю, був сумний тихий спокій і впевненість у тому, що все буде чудово. Також вона відчувала, що Марко не зник назавжди, а просто переродився у чисте світло, і частинка цього світла відтепер живе у її серці.
За три дні Ванессі наснився Марко і сказав, що відправить на її шлях жінку, яка буде продовжувати навчати її коханню. За місяць Ванесса зустріла Ґабі,