не сумніватися, що колір його запонок – лаванда чи топаз – збігається з кольором краватки. Харизматичний оратор, він нагадує ведучого вечірніх новин. Хай яким би втомленим був Іззі (часом йому доводиться відвідувати п’ятнадцять готелів за сімнадцять днів), він випромінює енергію і вражає інтелектом, вселяючи ентузіазм у серця людей. Зазвичай персонал збирається в актовій залі о четвертій годині дня. Ізадор миттєво завойовує аудиторію – він повідомляє рядовим працівникам новини компанії так, наче звертається до Ради директорів. Про це влучно сказала Барбара Тальбот: «Промови Іззі відображають його особистість, зокрема такі риси, як скромність, простота, стриманість, повага до інших».
Ізадор вирізняється природженою людяністю. Він щиро вірить, що кожна людина має неабиякий потенціал, і проблема лише в тому, щоб дати їй можливість реалізувати його. Погляньте, як він планує свої бізнес-угоди,– Іззі міг би написати книжку про мистецтво ведення перемовин. «Ви маєте враховувати потреби інших людей»,– каже він. Мій чоловік має дивовижне вміння робити саме те, що потрібно, інтуїтивно тяжіти до оптимального варіанту. «Коли я втрачу ділове чуття, я відійду від справ»,– стверджує він. Іззі ніколи не гнівається, а відтак не відчуває докорів сумління за свою поведінку. Ніщо не може вивести його з рівноваги. Він спокійний і незворушний.
У своїх мемуарах я писала: «Довгими роками я недовірливо спостерігала за тим, як мрії Іззі втілюються в життя. Колись давно він зробив кілька сміливих заяв, що здавалися чимось фантастичним і нездійсненним. Якось він зізнався мені, що прагне зробити Four Seasons усесвітньо відомим брендом, символом розкошів на кшталт Rolls-Royce. «Навряд чи це можливо,– подумала я,– враховуючи, що ти створив лише десять готелів»,– але нічого не сказала. Мій найцінніший внесок у його успіх – уміння мовчати.
Відтоді минуло п’ятдесят п’ять років, але мій чоловік залишається дуже розумною і мудрою людиною (ідеальне поєднання). Допоки існуватиме компанія Four Seasons, Ізадора Шарпа пам’ятатимуть як її засновника.
ВСТУП
Успіх здебільшого залежить від нематеріальних речей. Від наших ідей і переконань. Від невидимих понять.
Люди часто питають мене, яким я бачив розвиток компанії Four Seasons на початку мого кар’єрного шляху. Правду кажучи, я не мав чіткого плану і не розробляв ніякої концепції. У 1961 році, коли я побудував свій перший готель, я геть нічого не знав про готельний бізнес. Мій професійний досвід обмежувався будівництвом помешкань і будинків. Я був простим будівельником, а готель – черговим об’єктом. Я ніколи не думав, що присвячу життя готельному бізнесу, і навіть не уявляв, що настане день, коли я управлятиму однією з найбільших і найвідоміших у світі мереж п’ятизіркових готелів.
Займаючись бізнесом, я завжди намагався поставити себе на місце клієнта. Я був господарем, а клієнти – моїми гостями. Приймаючи рішення щодо будівництва й оформлення готелів,